Скільки їх є –неодмінних прекрасних супутників українського Великодня! Чи є де в Україні і сьогодні хата, де у день Свята Свят не поставлять під образами паску і ті гарні рукотвори, розписані вдома переважно жіночими руками?!
Історія писанки як явища починається з далекого минулого, від язичницького культу, в якому вона була важливим елементом різноманітних обрядів і ритуалів. Писанка тісно пов’язана з релігійними віруваннями та уявленнями наших далеких предків про створення світу, з родючістю і поклонінням йому, з урочистими ритуалами, пов’язаними з річним циклом відродження природи і оспівуванням її сил. Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відомо було всім народам в давнину, таким воно залишилося і до сьогодні. Малюнки древніх писанок повторюють мотиви мальованої кераміки трипільської культури.
Українські писанки відомі на весь світ. Кожна з них має свою символіку. Писанки є символом воскресіння, оновлення, символом світу земного та духовного. У передвеликодні дні українці створювали та створюють ці живописні мініатюри, які є символічними оберегами.
Розповісти про писанки працівники Полтавської центральної міської бібліотеки запросили талановиту особистість, майстриню, прекрасну жінку, викладача-методиста Полтавської дитячої художньої школи, писанкарку Лідію Олексіївну Орел, організувавши з нею зустріч на платформі ZOOM.
Генеральна Асамблея ООН проголосила 2021-й рік роком овочів та фруктів. Гендиректор Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) Цюй Дун’юй закликав усі країни світу нарощувати виробництво овочів та фруктів, інших харчових продуктів, які складають основу здорового способу життя.
Чарівна жінка, талановита львівська письменниця Наталія Гурницька стала улюбленою авторкою широкого кола читачів завдяки своєму роману «Мелодія кави у тональності кардамону» і його продовжень – «Мелодія кави в тональності сподівань» та «Багряний колір вічності».