«А нам багато розповідала Олена Іванівна про Вашу бібліотеку», – переступивши поріг книгозбірні, сказала з усмішкою першокласниця Стефанія. (Олена Іванівна – це класний керівник, і як батьки говорять: «Не від слова клас – кімната, а від слова - Класна! Чудова! Оригінальна!»).
20 листопада 2021 року Центр культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади приймає Всеукраїнський фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва «Діти України»
Нещодавно під час Франкфуртського книжкового ярмарку оголосили номінантів на Меморіальну премію імені Астрід Ліндґрен 2022 року. Загалом на премію номінували 282 кандидатів з 71 країни. Сашко Дерманський став єдиним представником України. Переможця премії оголосять 22 березня у Стокгольмі.
Свою пісню і вдачу Микола Сингаївський взяв із отчого краю, поліського села Шатрище на Житомирщині, де він народився 12 листопада 1936 року в сім’ї хлібороба. Його дорога до слова, як і вся творча біографія, практично не розлучалася з поезією теплих лугів, ластівочих весен, а відтак і поезією праці, причетністю до співучого розмаїття краси рідної природи.
Книги з давніх-давен називали «ліками для душі», але для сучасної психотерапії це не просто метафора. Книги завжди пропонували використовувати з лікувальною метою. У письмових джерелах, що існували ще до нашої ери, містяться метафоричні згадки про цілющу силу книг для душі і конкретні рекомендації як застосовувати літературу для лікування недуг. У художній літературі можна знайти поради, які зараз здадуться абсурдними. Наприклад, Арістофан пропонував читати свої комедії злочинцям, щоб виправити їх натуру, а Еразм Роттердамський радив лікувати читанням гумористичних книг нариви на обличчі!