Цими днями для нас важливо згадувати та гідно вшановувати подвиг захисників нашої рідної землі. Захищаючи рідну землю від ворога, вони віддають найдорожче – своє життя. І ми сьогодні з глибоким болем та великою гордістю згадуємо своїх земляків, ліцеїстів, які загинули у боротьбі з російським агресором, героїв Святослава Горбенка, Антона Цедіка, Дмитра Фесенка. Вони віддали свої життя, захищаючи свободу, захищаючи Батьківщину, захищаючи майбутнє України і її дітей, нас…

Назву зустрічі обрали невипадково. На майданчику перед літературною частиною музею (Першотравневий проспект, 18) вже три роки росте калинова алея, закладена з нагоди 250-ліття від дня народження І.П. Котляревського, відзначення Дня захисників і захисниць України та Дня українського козацтва. У поетичній український традиції червона калина – це живі краплі крові захисників рідної землі. Один із висаджених восьми кущів калини – іменний: «Еней». Так вшановуємо пам’ять Антона Цедіка (1987-2014 рр.), випускника Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 імені І.П. Котляревського, бійця добровольчого батальйону «Донбас», який взяв собі псевдо «Еней» і загинув у боях під Іловайськом. Присвоєння кущу калини військового псевдо «Еней» загиблого бійця Антона Цедіка – то уклінний знак безсмертю подвига героя: «Калина – то наша кровина, калина – то наша любов», – пише сучасна українська поетка Антоніна Листопад.

За традицією ліцеїсти пов’язали калину жовто-блакитними стрічками на знак пам’яті воїнів-патріотів.