7 грудня в нашій державі святкують День української хустки — неофіційне щорічне свято, що має на меті об’єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Свято започатковане в Україні у 2019 році.
У рамках його відзначення для дівчат та жінок влаштовуються майстер-класи та навчання, як правильно в’язати хустку, відбуваються покази колекції суконь, виготовлених зі старовинних хусток, проводяться флешмоби «Зроби фото/відео з хусткою». Ще з давніх часів хустка була не просто класичним національним аксесуаром, незамінною частиною гардероба кожної дівчини та жінки, мала практичне застосування, захищаючи від холоду; але й функціонувала як знак та символ ідентичності, приналежності до грандіозної культурної спадщини. Попри те, що ми живемо у 21-столітті, традиційна українська хустка все ще залишається невід’ємним аксесуаром модниць. Про декілька інтригуючих загадок цієї “маст-хев” благородної прикраси ми вирішили розповісти й вам.
Стародавні українські хустки були білого кольору. В цьому полягав їх національний характер. Барвисті кольори та відтінки запозичили від болгар, турків та персів. Іноді у вишивці хусток застосовували срібло та золото. Цікавим є той факт, що українську хустку використовували не просто як прикрасу, але й для підтяжки обличчя. За допомогою хустки можна було приховати друге підборіддя, або ж розгладити зморшки.
Під час вишивки хусток ніколи не застосовували сині нитки окремо. Орнамент найчастіше був геометричним. І лише у 18-му столітті почали використовувати рослинний - модні на той час квіти рожі, васильків, гвоздик. Зображення птахів на українських хустках зустріти можна дуже рідко. Хустка завжди була символом соціального статусу жінки. Молодиці дівчата носили яскраві або ж білі хустки, старші жінки - темні, а вдови - чорні. Українки завжди одягали хустку під очіпок, який сьогодні може замінити баф - сучасний головний убір, що захищає від несприятливої погоди. Або просто тонка шапка.
Хустка насамперед, - це атрибут заміжньої жінки. Колись дівчатам слід було ходити з непокритою головою, зі стрічкою або у вінку, спустивши на косу кольорові стрічки (бинди). Іноді хустки носили дівчата, захищаючись від спеки чи холоду, однак з-під неї завжди мала визирати коса. Хустка, або, як її називає весільна пісня “вічне покривання”, символізує владу чоловіка. Прикривати волосся після заміжжя - буквально - перекривати зв’язок зі своїм родом, предками.
Хустка попри стереотипи, завжди була символом не поневолення, а свободи жінки. Хоча нею вона і закривала волосся на голові, але обличчя завжди залишалось відкритим. Це свідчило і досі свідчить про нескорений характер та владний менталітет українських жінок. Сьогодні “бабусина хустка” знову стає трендом, який використовує багато світових дизайнерів у своїх модних колекціях.
Колектив бібліотеки-філії № 3 разом зі своїми користувачами також долучився до флешмобу «Зроби фото/відео з хусткою».
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України