В музеї Володимира Короленка відбувся Круглий стіл, приурочений до 105-ої річниці ветерана музейної праці Любові Костянтинівни Гейштор (1919-2013). Зовсім юною дівчиною 1 жовтня 1943 року Любов Гейштор була прийнята на роботу у музей В.Г.Короленка як наукова співробітниця, у 1954 -1957 р.р. (під час довготривалої хвороби фундаторки музею, старшої доньки письменника Софії Володимирівни Короленко) виконувала обов’язки директорки, а з1958 по 1974 р.р. очолювала музейний заклад. Коли Любов Костянтинівна вже перебувала на пенсії, її знову запросили на посаду наукової співробітниці, віддаючи належне її унікальним знанням. До речі, крім обізнаності у короленкознавстві, вона вільно володіла іноземними мовами: англійською, французькою, німецькою. Можна стверджувати, що музей Володимира Короленка Любов Гейштор не залишила і після свого остаточного виходу на пенсію. На численні запрошення освітніх установ, громадських організацій, об’єднань, товариств вона читала лекції, організовувала виставки ілюстративних матеріалів. Зберігся акт про видачу їй рамочки для обрамлення такого матеріалу при читанні лекцій з короленківської тематики, датований 14 лютим 2001 р. Любові Костянтинівні на той час (через 5 днів) мало виповнитися 82 роки, а вона наполегливо виконувала непросту, але таку необхідну просвітницьку роботу! Саме тоді, у 2001 р. вийшла друком її книга «Поблизу Короленка» (у 2009 р. було здійснено друге видання книги, бо перший наклад вмить розійшовся).
Свій славний 90-літній ювілей у 2009 р. ветеранка музейної праці теж відзначала у рідному музеї, про що свідчать збережені документальні кадри. Земний шлях Любові Гейштор завершився у 2013 р., на 95- ому році життя.
Вшанувати пам’ять цієї легендарної особистості прийшли члени волонтерського загону «Турбота» Полтавського базового медичного фахового коледжу та студенти-історики Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Із цікавістю молодь сприймала доповіді-спогади музейних науковців, а також сина ветеранки – Костянтина Гейштора і праправнука письменника – Сегія Шермана –Короленка.