8 грудня бібліотека-філіал №4 запросила начальника відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції в Полтавській області долучитися до онлайн-години спілкування #ЯНеБоюсьСказати.
Є речі, до яких неможливо бути готовими: коли тебе шантажують, з тобою не розмовляють, принижують, ображають, коли десь у колі знайомих виявляють набридливо-тілесну увагу... У нас немає в голові певного "плану дій" - що робити у тому чи іншому випадку? Це було до сьогодні! Доки не поговорили відверто та змістовно про домашнє насильство із пані Мариною. Сьогодні з підлітками говорили про те, про що дорослі зазвичай з дітьми не говорять. Про серйозні речі, над якими треба замислитися, які треба наче пропустити крізь себе і сприйняти. Розмова йшла про страшне явище - домашнє насильство.
Цікавим та змістовним вдався діалог. «Є насильство, яке легко побачити і розпізнати. Але є ще невидиме насильство, таке, про яке не говорять уголос. Бо це непристойно, «не треба виносити сміття із хати», «тобі не повірять», «будуть сміятися». Що робити, коли це сталося? Що робити, якщо стаєш свідком? Як допомогти другу? Куди звертатися? Про обережність та правильний спосіб реагування на випадки насильства насамкінець розповіла гостя або «наш шкільний офіцер». Саме так тепер називають діти головну героїню онлайн-розмови та вже готуються до майбутньої зустрічі.
Не договорили про книгу Насті Мельниченко #ЯНеБоюсьСказати, яка, я переконана, допоможе знайти багато відповідей на запитання. Яким буває насильство, як розрізнити насильство, про домагання, залякування, цькування та звідки береться насильство – все це історії тисячі жінок і чоловіків, які розповіли про себе у найвідвертішій книжці для підлітків #ЯНеБоюсьСказати. Частина друга, до речі, і для батьків: геть табуйовані теми, вірте своїм дітям, як говорити з дітьми про насильство…
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України