Як звірі зимують

29.01.21, 11:35

Зима – нелегка пора для всіх, особливо для лісових мещканців. На землі, деревах, кущах лежить сніг. Здається, що життя в лісі, в степу зовсім завмерло, але насправді це не так. Винахідливі звірі пристосувались до зими, кожен по-своєму.

Бібліотекарі бібліотеки-філіалу №13 пропонують маленьким користувачам розповідь про зимівлю диких тварин.

Під снігом і в товщі снігу по численних ходах снують лісові і польові миші, землерийки. Вони бігають не лише під снігом, а й на його поверхні, залишаючи ланцюжки слідів.

Заєць весь день дрімає у ямці, зробленій у снігу. Він линяє й взимку носить білу шубку, щоб на снігу йог обуло майже непомітно. Незадовго до заходу сонця він виходить на пошуки корму. Поки снігу в полі небагато, він лапками його розриє, глянь — травичку знайде. А як намете хуртовина глибокі замети, тоді вже не розкопати зайчикові снігу. З кущів, з дерев він молоді гілочки пообгризає або кори поїсть, от і ситий. А інколи і в село в гості завітає. Прийде пізно ввечері, підбіжить до стіжка і почне сіно смикати. Може забігти в сад, щоб поласувати корою фруктових дерев. Наїсться, а потім назад в ліс побіжить. Так і живе заєць цілу зиму.

У зимовому лісі чи парку цікаво спостерігати за білкою. На своєму шляху вона залишає залишки шишок ялини чи сосни, з яких дістає насіння. До свого гнізда білка завжди наближається, перескакуючи з дерева на дерево, щоб не залишати на снігу слідів, по яких її можна знайти. Білки перечікують сильні морози та завірюху у теплих гніздах. Кубельце тваринка облаштовує у дуплі або ж будує сама з гілок і хмизу – кругле, як м’ячик. Звірятко спить, загорнувшись клубочком, а пухнастим хвостом вкривається, наче ковдрою.

Лисиця взимку живе сама. Хутро в неї в цей час густе й пухнасте. Тому вона спить просто на снігу. Лігво лисиці на снігу - це невелика ямка. Коли розгуляється негода - снігопад чи сильний мороз, лисиця ховається в нору. Найчастіше ланцюжки лисячих слідів можна побачити біля стіжків соломи, де зимують миші. Полює лисиця і на зайців та пташок. Буває, що заглядає й до курника.

Ведмідь заліг у барліг до весни. Йому не треба виходити на полювання, бо вистачає власного жиру, який він накопичив восени. На кінець зими у ведмедиці народжуються маленькі сліпі ведмежата. Ведмедиця годує їх своїм молоком. А коли пригріє весняне сонце, виведе їх з барлогу.

Козулі взимку збираються в табунці. Верховодять у них завжди старі самки, а самці тримаються позаду. Живляться козулі молодими пагонами кущів і дерев. Для відпочинку розгрібають копитами сніг і верхній шар землі та лягають на деякій відстані одна від одної. Так краще вберегтися від ворога.

Дикі кабани в пошуках корму рухаються стадами. Вони розгрібають сніг та опале листя, знаходять жолуді, горіхи ліщини, личинки різних комах, гризуть кору дерев.

Їжак, зарившись в опале листя, впадає у сплячку аж до березня. Маса тіла зменшується більше ніж на третину, бо живуть вони завдяки своєму жиру.

Ось так, зимують дикі тварини. Одні сплять усю зиму, а інші намагаються не замерзнути й знайти собі їжу. Не втомлюєшся дивуватися і захоплюватися мудрістю, яка панує в природі!