Усі слова, які так потрібні нам, які так часто ми шукаємо та не знаходимо, усі ці слова, здається, можна віднайти в поезії… Коли занурюєшся у світ римованих рядків, енергетика поета й енергетика читача, єднаючись, творять неймовірне диво, яке ми звемо поезією...
Так і в монохромній фотографії є щось таке, що важко або навіть неможливо передати в кольорі. Коли занурюєшся у світ, де колір у знімках не має значення і кожен кадр несе особливу магічність.
Пропонуємо вам переглянути літній поетичний етюд, який підготували бібліотекарі бібліотеки-філіалу №1 «Я вивчу це літо напам’ять». Тут лише кілька віршів із творчого доробку нашого сучасника Костянтина Москальця, лірика якого вже давно стала улюбленою для мільйонів українців – досить згадати його пісні «Вона», «Ти втретє цього літа зацвітеш...» або «Треба встати і вийти...»…
Така поезія, коли почуєш чи прочитаєш, потрапляє в серце й пам’ять і залишає по собі теплий спомин на все життя.