Володимир Короленко і світ мистецтва

19.01.21, 09:25

Талановита людина талановита в усіх своїх проявах. Цей вислів можна справедливо віднести і до Володимира Галактіоновича Короленка. В житті Володимира Галактіоновича, його творчості і формуванні художніх смаків важливу роль відіграло образотворче мистецтво. Малювання було сімейною традицією родини Короленка. Відомо, що здібність до малювання була і у батька письменника, Галактіона Опанасовича. Пізніше на професійному рівні образотворчим мистецтвом займалась молодша донька письменника, Наталія, котра у Франції в Тулузькій художній академії пройшла курс по малюнку та скульптурі. Єдина з Короленків, які майже всі добре малювали, мала художню освіту. Старша ж донька, Софія, захоплювалася ліпкою. Онучка Володимира Галактіоновича – Софія Ляхович свого часу закінчила Миргородський керамічний технікум, правнучка письменника – Наталія Сергіївна теж гарно малювала. Добре малював і сам Володимир Галактіонович. З фарбами він не розлучався практично все життя. Старша донька Короленка, Софія згадувала: «Батько мав великі здібності до малювання. Цю рису мало хто знає. Під час своїх подорожей він замальовував багато що, а потім ці малюнки допомагали йому в роботі. Пізніше, в Петербурзі, він малював фарбами, але мало». Короленко також вдало робив копії картин, ікон.

Володимир Короленко захоплювався народним українським музичним мистецтвом, з задоволенням слухав українські народні пісні. Ще гімназистом записався в церковний хор. Володимир Галактіонович був добре обізнаний з подіями музичного життя, з творчістю відомих музикантів. Відомо, що Короленко приймав учать в організації концерту, присвяченому М. Лисенку в С.-Петербурзі в 1904 році. Характерно, що і творчість Володимира Галактіоновича не залишилася без уваги музикантів. 1894 року в Одесі була поставлена опера: «В грозу» композитора В. Рєбікова за мотивами оповідання письменника «Ліс шумить». Улюбленим твором Короленка була опера «Травіата» Дж. Верді.

Перекладені твори Володимира Короленка і мовою кіно. Перші спроби були здійснені в 50-х роках ХХ століття. У 1953 році ще тоді нікому не відомий режисер-практикант Леонід Гайдай зняв кінострічку: «Довгий шлях» за мотивами оповідання Короленка: «Ат-Даван» і «Чудна». В 1961 році відбулася екранізація: «Сліпого музиканта». Зйомки фільму проходили на Рівненщині. У 1983 році відомий кінорежисер Кіра Муратова зняла фільм: «Серед сірого каміння» за мотивами оповідання Короленка: «В дурному товаристві» («Діти підземелля»). Ще один фільм: «Казка про гроші» – від української режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко, знятий за мотивами повісті Володимира Короленка: «Йом-Кіпур», або «Судний день». Стрічка створена Національною кіностудією художніх фільмів імені О. Довженка. Фільм вийшов в обмежений український прокат 25 січня 2018 року. Зйомки проходили в Києві та в музеї народної архітектури та побуту в Пирогово. Головні ролі у фільмі виконали Андрій Ісаєнко, Анастасія Карпенко, Михайло Кукуюк, Олександр Кобзар, Микола Боклан.