За традицією у переддень свята Івана Купайла в бібліотеці-філії №11 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ бібліотекарка Світлана Городинська проводить майстер-клас із виготовлення купальських вінків. Тому всі дівчатка, які попри літні канікули, поспішали того ранку на улюблений захід, несли з собою польові квіти. Та й самі вони, вбрані у яскраві вишиванки, виглядали як квіточки. Цього разу Світлана Іванівна запропонувала плести вінки за новою технологією. Брали жмутик різнотрав’я, що складався з ромашок, деревію, дзвоників, конюшини, буркуну, нечесаної барині, іберісу, рудбекії тощо і перев’язували його довгою міцною ниткою. До нього примотували наступний, і так робили доти, поки не отримали довгу барвисту стрічку. Потім з’єднували її кінці й вінок готовий.
Його можна одягати на голову й милуватися на себе в люстерко чи робити селфі. Дівчатка це й робили, нахвалюючи вінки своїх подружок. Досхочу натішившись, стали пускати їх на поверхню імпровізованого ставка, що знаходиться на подвір’ї бібліотеки. Зі сторони це чимось дуже нагадувало дійство, яке письменник Василь Скуратівський описав у своєму народознавчому оповіданні «Стороною дощик йде»: «Це було найурочистіше видовище. Дівчата, немов білопері качки, - а всі були при цій оказії у довгих білих льолях – розмістилися вервечкою на березі ставка. Кожна юнка, запаливши свічку на віночку, пускала його на воду. Плесо наразі зарябіло безліччю вогнів, промені од яких висвічували довкола. Легкий вітерець відносив віночки на середину ставу…».
Потім дівчатка-читачки закладу шукали квітку папороті в чималому квітнику за ставком, пили духмяний чай і слухали розповіді на купальську тему з книжки все того ж Василя Скуратівського, які їм читала завідувачка бібліотеки-філії Євгенія Данилець.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України