Він любив малювати

12.08.21, 16:27

Нещодавно у видавництві «ФОП Говоров С.В.» побачила світ книга-альбом провідного наукового співробітника музею Г.Короленко Л.В.Ольховської «Я любив малювати… Володимир Короленко». Щедро ілюстрована оригінальними малюнками із фондової колекції, вона ознайомлює читачів із художніми здібностями видатного письменника.

Пропонуємо деякі уривки з нового видання.

В студентські роки, малювання і креслення стали для майбутнього письменника джерелом заробітку. Взимку і навесні 1872 року 18 –ти річний Володимир був студентом Петербурзького Технологічного інституту й ділив житло із такими ж бідними студентами. Постійно підшукуючи роботу, натрапив на пропозицію розфарбовувати ботанічні атласи. Ось як це було:

« На Офіцерській вулиці… мешкав вчитель другої, здається, гімназії, Животовський. Він займався, крім викладання, ще й виданням демонстраційних класних таблиць і ботанічних атласів. Я довідався, що йому потрібен рисувальник й запропонував свої послуги. Для проби він дав мені розфарбувати ботанічний атлас, що складався із дев’ятнадцяти малюнків… У нас з’явився з цих пір «постійний заробіток».

«В.Г.Короленко як у своїй країні, так і за кордоном, використовував кожну можливість відвідати музеї, особливо художні. Його щоденники зберігають записи вражень від таких відвідин. Перебуваючи проїздом до США у Швеції, він знайшов годинку, аби відвідати національний музей. Ходив туди не сам, компанію йому склав потомок видатного актора Михайла Щепкіна, історик Євген Миколайович Щепкін: «Дуже багато картин. Ми, як профани, зацікавилися найбільше сучасною шведською школою. Шведи доволі сильні в зображенні північного пейзажу. Є дуже гарні речі. Є також і в інших сферах твори чудові, але, в загальному плані, здається, немає сильного і рухливого потоку, немає захоплюючих тем, немає того, щоб надавало б свою, власну, життєву перевагу шведському живопису перед іншими».

Із подорожей письменник привозив сувеніри. Оскільки в родині В.Г.Короленка цінувалися ялинкові прикраси, подарунки і сувеніри, зроблені власноруч, то, наприклад, із Криму в 1889 р. Володимир Галактіонович привіз «прес-пап’є, розмалювавши круглий камінчик (таких було багато на березі) олійними фарбами».

Крім реальних сувенірів під час подорожей у талановитого майстра слова накопичувалися враження, що віртуозно відображалися на папері. Цікава деталь: тут знаходимо безліч авторських асоціацій з картинами і рамами. Без перебільшення, Короленко дивиться на оточуючий світ очима художника. Тому, мабуть, йому так вдавалися описи природи в художніх творах, щоденниках, листах.