Відчуження - це 2600 квадратних кілометрів найбільш забрудненої радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС території, яка ізольована від зовнішнього світу і яка має особливий статус.
За підрахунками вчених, внаслідок аварії на ЧАЕС, в зону було викинуто 97 відсотків вмісту четвертого реактора. Перетворити її в цілковито екологічно безпечну територію і нині, і через сто, а, не виключено, і через тисячу років практично буде неможливо: землі тут мають високі концентрації радіаційного забруднення, в тому числі і плутонієм, період розпаду якого становить 24 тисячі років. Тому все, що можливо, - це зробити цю зону стабільнішою в радіологічному плані, повністю контролювати ситуацію, не допускати масового розповсюдження радіонуклідів, убезпечити «Укриття», надійно похоронити його радіаційну начинку і надалі не допускати тут подібних трагедій. А чи перетвориться зона відчуження коли-небудь у квітучий край - життя покаже. Але таке можливо не скоро.
Надто багато запитань ставить перед нами Чорнобиль. Бо не скінчилася та біда. І навряд чи скінчиться. Весь світ повинен зрозуміти, що це не лише трагедія України. Зрозуміти потребу боротьби проти радіації, а не тільки на рівні голлівудських кінематографістів з їхнім наміром знімати на АЕС фільми жахів про кровожерливих зомбі. Адже Чорнобиль - останній урок і, можливо, останнє попередження для людства. Як скоро настане те прозріння, великою мірою залежить і від нас. Хіба до цього не зобов’язує пам’ять про чорнобильців, яких сьогодні вже немає поряд з нами?
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України