Від селянської хати – до світової слави Петриківський розпис називають "мистецтвом вільних людей”. Люди, які не захотіли жити в неволі, тікали до козаків у Петриківку – село, вільне від панського поневолення. Свобода творчості та оптимізм втілилися у життєрадісному декоративному мистецтві місцевих малярів: візерунки сповнені радістю і сміливо насичені кольорами. Петриківським розписом традиційно займалися переважно жінки, тому малюнки вирізняються нотками жіночої естетики. Яскраві рослинні орнаменти, пронизані світлом, якими розписували вибілені селянські хати, привертали увагу своєю колоритною красою. Деякі господині розписували петриківкою печі, балки, скрині та інші предмети домашнього вжитку. Фарби для розпису виготовляли із природних пігментів, що містилися у відварах кольорових овочів чи трав, а замішували їх на яєчних жовтках. Найбільшого розквіту петриківський розпис набув у XIX – на початку XX століття. А відкрив його народові історик Дмитро Яворницький. Він дослідив знайдені мальовки – візерунки петриківського розпису на папері. Сьогодні петриківський розпис виконується не лише на папері, але й на дереві та інших поверхнях, а цими мальовками оздоблюють різні об’єкти. Бібліотекарі бібліотеки-філії №5 Центральної бібліотеки ПМТГ пропонують вам познайомитися з деякими цікавинками про розпис.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України