Вечір, присвячений пам’яті видатного полтавця, зібрав повну залу шанувальників його творчості. Тема зустрічі: «В.Г.Короленко і музика».
Пісня була невід’ємним елементом творчості самого Короленка. Саме пісня допомагала йому домалювати картину довколишнього світу, глибше розкрити той чи інший характер. У нарисі «Марусина заїмка» співає головна героїня Маруся, яка створила у Якутії український оазис. «Польську пісеньку» наспівує Евеліна у повісті «Сліпий музикант».
В автобіографічній повісті «Історія мого сучасника» автор змальовує, як проводили своє дозвілля рівненські гімназисти, серед яких був він сам. Запросивши до себе в гості єврейського хлопчика Сімху, щоб він пограв йому на скрипці, Володя у відповідь захотів віддячити другу декламуванням поеми Т.Г.Шевченка «Гайдамаки».
В рівненській гімназії словесність викладав Авдієв. Вчитель часто запрошував учнів до себе додому, там теж і учні, і вчитель читали вірші, а інколи викладач навіть співав для гімназистів. Короленко згадує, як проходив один з таких вечорів:
«…пісня про бурлаку сподобалася мені більше за інших. Авдієв своїм читанням і співами знову пробудив в мені український романтизм і я знову відчув себе під владою цієї поетичної далини степів… І я сумував, що це вже пішло, що цього не можна зустріти у цьому нудному світі, що вже
«Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани»
(Це теж з Шевченка – «Кобзар. До Основ’яненка»).
Цікавим видається й уривок із повісті Короленка «Сліпий музикант», де йдеться про те, чому українська сопілка перемогла віденське фортепіано: «Перш ніж Іохім зрізав її своїм ножем і випалив їй серце розпеченим залізом, вона гойдалася тут, над знайомою хлопчикові рідною річкою, її голубило українське сонце, яке гріло і його, і той самий обвівав її український вітер, доки зірке око українця-сопілкаря помітило її над розмитою кручею. І важко було іноземному пришельцю боротися з простою місцевою сопілкою, бо вона з’явилася сліпому хлопчикові в тиху годину дрімоти, серед таємничого вечірнього шерхоту, під шелест засинаючих буків, у супроводі всієї рідної української природи».
Концертна програма у виконанні учнів, студентів, випускників Інституту культури та мистецтв Луганського національного університету ім.Т.Г.Шевченка була складена з творів Дж. Каччіні, Миколи Лисенка, Олександра Білаша, українських народних пісень. Підготував концерт, прикрасивши його і своєю участю, лауреат Всеукраїнської музичної премії імені Олександра Білаша Руслан Христиченко.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України