Володимир Короленко був добре оплачуваним письменником. Його книги не залежувалися на прилавках магазинів, тиражі додруковувалися і добре розходилися. Повне зібрання творів Короленка у 9 томах (додаток до журналу «Нива») в 1914 р, наприклад, вийшло тиражем 200 тисяч примірників. За нього автор отримав найбільший в своєму житті гонорар в 40 тисяч карбованців. Однак частину цих грошей «з’їли» лікування і життя в Німеччині і Франції в роки I світової війни, а те, що було вкладено завбачливим батьком сімейства в цінні папери, безслідно поглинув жовтневий переворот 1917 року.
Коли планувалося те чи інше благодійне видання, Короленко вів попередні розрахунки: « Чи не можна мені надіслати кошторис на видання «Музиканта». Скільки буде коштувати 3 тисячі і скільки 5 або 6 тисяч. Потім, в разі, коли видання розійдеться, - то скільки залишиться чистого прибутку. І, нарешті, - скільки ще є в готівці. Це у мене зародився ще досить сумнівний план благодійного видання. Не знаю ще - чи здійсниться воно, але буду вдячний за ці попередні відомості» ( із листа М.П.Сажину) .
У 1916 році Короленко надсилає 100 карбованців «на користь волонтерів-співвітчизників у Франції і іхніх сімей», вказавши, що це з Полтави, від сім’ї Короленка. І через Короленка ж з цією метою надсилаються з Полтави гроші від різних людей. Ми можемо бачити, що суми ці непорівнянні зі внеском письменницької родини: «Від Л.П.Шимкова- 10 крб., від С.Г. Семенченко-5 крб., від Н. (мабуть, це особа побажала бути невідомою) – 3крб., від О.І.Смагіна - 10 крб.; від Єлізавети Яківни.Курбатовой -5 крб., від Я. (теж невідомо для історії) - 3 крб.».
У фондовій колекції полтавського музею В.Г.Короленка зберігається гаманець В.Г.Короленка (В-1 №78). Він з гладкої чорної шкіри, з металевою застібкою, розміром 16х12 см. У ньому три відділення з окремими кишеньками для паперових грошей: 100, 25, 10,5 і 3. Неважко уявити собі, скільки разів цей гаманець відкривався для добрих справ!
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України