Улюблені ласощі маленьких українців у давнину

17.06.22, 09:13

Українці щедрий і багатий народ. Чого в нас тільки немає: література, мистецтво й кулінарія. Українська кухня – це такий же великий скарб, як вишиванки та пісні. Наша бібліотека №12 вже трохи розповідала своїм читачам про принади української кухні. Цього разу ми продовжуємо етнографічні студії про їжу.

І не просто про наїдки, а про дитячі смаколики, про ласощі, що радували наших маленьких предків в давні часи. Отже, поговоримо про те, чим ласували дітлахи колись. Чим пригощали українську малечу їх мами і бабусі?

Відверто кажучи, ласощів вистачало! Перше – кваша. Густий, схожий на кисіль продукт з житнього і гречаного борошна з додаванням житнього солоду. Приблизно, як желе. Хто пробував – смачно.

Ну, і вергуни, назва дивна для наших вух, ми знаємо їх як хрустики. Це просте печиво з муки, молока, яєць та олії. У кожної господині був свій рецепт. Але такі вергуни, що були у моєї бабусі – то кращих і не буває!

Плачинда. Ні, не письменник. Це корж з пшеничного тіста з різною начинкою: з солодким гарбузом, яблуками чи грушами. Смакота!

Гамула. Таке дивне слово! Але це ласощі, та ще й які. М’які яблука перетерали, додавали мед і борошно – і все запікали в печі. Щось на зразок безе. Мабуть, і не гірше, ніж у французів. У всякому разі страва й досі популярна.

Сластьони. З вчиненого білого тіста, відривали маленькі шматочки і смажили їх в олії до золотистого кольору. Ви їх точно їли! Бо це ж пончики.

Балабушки. Невеликі круглі та рум’яні булочки з кислого тіста. Їх пекли на Різдво та Новий рік. М’яка та золотиста булочка була справжньою окрасою столу, а як їх любила дітвора!

Шулики, макорженики, маківники, ламанці. Це були ласощі, що ними пригощали дітей раз на рік, на Спаса. Прісні коржики заливали водою з медом і маком. Давали трохи настоятися і ласували ними. А макорженики – це щось на зразок сучасних хлібців з маком. Їжа на щодень.

Як бачимо і в старі часи діти мали змогу з’їсти щось «добреньке». До речі, цукерки теж були. Щоправда цукор був досить дорогий, але ж був мед!

Медові стільники з молоком – ось ласощі для малих гурманів! Цукерки ж були куповані. Льодяники на паличці – півники, які ми знаємо і зараз. Батьки, повертаючись з ярмарку, завжди намагалися потішити дітей цими немудрими ласощами. Закінчуючи «солодку» подорож, ми не ставимо крапку. Українська кухня по-справжньому багата, і ми ще нераз повернемося до її невичерпного джерела. Нам є що розповісти усім, кого зацікавила наша публікація.