З Україною Володимир Короленко був пов’язаний довгими роками життя: в Житомирі і Рівному пройшли дитячі та юнацькі роки письменника, останні двадцять один рік він провів в Полтаві. Українська мова, усна, народна творчість та українська література були добре знайомі Володимиру Галактіоновичу. В автобіографічній повісті: «Історії мого сучасника» письменник говорить про великий інтерес до творів Т. Шевченка в юнацькі роки: «Намагаюсь згадати враження, яке молодь мого покоління отримала від свого тодішнього (правда, неповного) знайомства з розповсюдженими творами Шевченка…Це любов і захват». Про Котляревського теж згадував письменник: «Котляревський, – писав Володимир Галактіонович, – зробив цю м’яку, виразну, сильну, багату мову літературною, і українська мова, яку вважали лише місцевою говіркою, з його легкої руки зазвучала настільки голосно, що звуки її пролунали по всій Росії. На ній пізніше співав свої пісні і кобзар Шевченко».
Пізніше, коли 1917 року і Україні вже постала Центральна Рада і почався бурхливий процес національного відродження, Володимир Короленко неодноразово наголошував, що в основі української літературної мови має лежати полтавсько-київський діалект, мова Івана Котляревського й Тараса Шевченка. У листі до М.Л. Балабай, з приводу перекладу на українську мову оповідання: «Діти підземелля», Володимир Галактіонович писав: «Сам я українською, на жаль, не пишу, але мову розумію, і мені дуже хотілося б, щоб переклад був близьким до нашого полтавського діалекту…Корінна мова, яка має залишитися в основі розвитку української літературної мови, – мова Шевченка, Котляревського й Куліша».
Цікавою сторінкою взаємин Володимира Галактіоновича з українською інтелігенцією була його зустріч з Іваном Тобілевичем (Карпенком-Карим) та акторами трупи Саксаганського. Їх приїзд на гастролі до Полтави завжди були знаковою подією в житті міста і щоразу І. Тобілевич відвідував В. Короленка й особисто приносив квитки на спектаклі. Родина письменника любила відвідувати театр, захоплювалася українськими спектаклями та виконавчою майстерністю Марії Заньковецької.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України