Учасницею літературного онлайн-чаювання стала поетеса Оксана Гиз з Італії25.05.20, 09:20 Вдячна Вам за запрошення до цього літературного чаювання, - написала поетеса Оксана Гиз з Італії. - Цікаво і пізнавально. Прочитала всі вірші опубліковані у цьому дописі, багато почерпнула для себе. Респект Вам! Пані Оксана Гиз, котра охоче взяла участь у літературному онлайн-чаюванні творчих людей, яке під час карантину у віртуалі відбулося в полтавській міській бібліотеці-філіалі №2, родом із Львівщини, з міста Трускавця. Навчалася Оксана в Дрогобицькому педагогічному університеті на кафедрі філології. Після закінчення навчання працювала на тій же кафедрі, а потім - вчителем зарубіжної літератури в середній школі №1 міста Трускавця. 32 роки цієї роботи.. А після того - ось уже 12 років Оксана Гиз живе в Італії. - Вірші пишу ще з дитинства, - розповіла про себе Оксана. -Ще й досі пам’ятаю один зі своїх дитячих віршів, який був опублікований в районній газеті. Потім було ще декілька публікацій. Але загалом вірші пишу для себе, для душі… Пишу те, що говорить мені душа ( може це і високопарно сказано, але й справді так). Діти мої зібрали всі мої вірші і вирішили видати збірочку. Надіюся, що скоро моя перша книжка побачить світ... Оксана Гиз представила учасникам літературного онлайн-чаювання, яке проходило в рамках проекту «Творчий ковчег Полтава», два свої вірші – справді дуже душевні. У кожному з цих віршів є творча знахідка. Вірш «Ось і вечір настав» - з філософським змістом і мудрою порадою людям вірити в себе. Вірш «Якби ти знав» пронизаний світлим смутком і ностальгійними почуттями. Пропонуємо цей вірші вашій увазі, шановні відвідувачі сайту. Якби ти знав… Якби ти знав, як мріється під вечір, Під запах кави і вітри з віконних рам. Коли раптово і якось недоречно Ліхтар розігрує переді мною сцени драм. Якби ти знав про несказанну ніжність, Яка сильніша за мене у стократ. Я загубилась поміж довгих тижнів В чеканні, в роздумах, в думках. Якби ти знав скільки в житті моєму З тобою є пов’язаних надій. Якби ж ти знав... Ти б точно не дозволив Бути між стін і рам одній. Оксана Гиз |