Цікаві факти із життя В.Г.Короленка. Румунська сторінка.

15.04.21, 18:06

Видатному письменникові В.Г.Короленку часто приходилося бувати за кордоном. Виїздив він туди як у журналистських, письменницьких, так і у сімейних справах, а також для відпочинку й лікування. Особливе місце у таких вояжах займала Румунія. За своє життя цілих сім разів побував у цій країні. Перший раз у 1893 році, останній – у 1915 (проїздом із Франції). Чому його так приваблювала ці місця? Вірогідно тому, що у містечку Тульча ще із 1877 року жив рідний брат його дружини Василь Івановський. В молоді роки Василь був революціонером-народником, борцем проти російської монархії, пізніше вимусив емігрувати до Румунії, де працював лікарем. Здобув собі авторитет серед місцевого населення своїм професіоналізмом, безкорисливістю, готовністю у будь-який час дня і ночі прийти на допомогу хворим. Романтичні стосунки пов’язували його у молоді роки із Людмилою Волкенштейн, першою дружиною відомого полтавського лікаря Олександра Волкенштейна. На жаль, сімейного щастя він так і не зазнав. Цього року виповнюється 110 років від дня смерті Василя Івановського. Його ще довго із вдячністю згадували у Румунії, про нього Короленко написав і опублікував статтю «Пам’яті чудової людини».

В тих краях осіло багато і інших емігрантів. Спілкування із співвітчизниками, які за примхами долі опинилися у чужих краях, було необхідно Короленкові як письменникові для відображення актуальної на всі часи теми у його художніх творах. Під час своїх приїздів він бував і в Бухаресті, і в Сулині, і на рибацьких промислах Китерлеза, в Сланіку, Ліпіку, Сінаї, Плоєшті та інших місцях, плавав по Дунаю.

Враження під час перебування в Румунії знаходимо в цілому ряді нарисів та оповідань «Наші на Дунаї», «Турчин і ми», «Над лиманом», «На синьому Дунаї» тощо, які отримали назву «Румунські нариси і оповідання».

Фотографування визначних місць ще не було на той час поширеним, але Короленко, як художньо обдарована людина, завжди із собою мав кишеньковий альбомчик та олівець, тому у спадок нам залишилися чудові види румунських старожитностей та краєвидів.