ТЕОДОР МАЦЬКІВ – ВИДАТНИЙ МАЗЕПОЗНАВЕЦЬ, ІСТОРИК УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

30.05.22, 13:00

30 травня 2022 року виповнюється 104 роки від дня народження провідного українського історика в еміграції, дослідника, мазепознавця Теодора Мацьківа.

Наукова спадщина істориків української еміграції активно використовується в сучасній українській науці. Одним із провідних українських істориків на еміграції є Теодор Мацьків, дослідник доби Б.Хмельницького та І.Мазепи, вчений зі своїм особливим дослідницьким почерком.

Народився 30 травня 1918 року у м. Струтині на Галичині. Середню освіту здобув у Львові, в Академічній гімназії, де завдяки професору всесвітньої історії Адріяну Копистянському захопився історією.

У 1938 році він завершив навчання в гімназії, а вже наступного року в складі польського війська був кинутий у вир Другої світової війни. По завершенні війни опинився в Німеччині, де в 1945-1946 роках працював у головній квартирі УНРРА (United Nations Relief Rehabilitation Administration).

У 1947-1950 роках Теодор Мацьків продовжив навчання в університеті у Франкфурті-на-Майні, вивчаючи славістику та історію. 15 червня 1950 року захистив дисертацію "Українське козацтво у світлі німецьких джерел у першій половині

XVII ст.", за яку 1950 року здобув ступінь доктора філософії і зарекомендував себе як здібний історик-документаліст. Докторат одержав і в УВУ (Українському Вільному Університеті), де науковим керівником його праці був провідний український історик Борис Крупницький, а рецензентом – Олександр Оглоблин.

Того ж року він виїхав до США, де продовжував студіювання в Сетонгольському університеті, а також в інших вищих навчальних закладах; викладав слов’янські мови та історію, зокрема, вів курс української мови та українську програму в Сетонгольському університеті (Ньюарк, штат Нью-Джерсі). Т.Мацьків викладав історію в одному з коледжів Швейцарії, був професором історії України в Акронському університеті (США, штат Огайо), Українському науковому центрі при Макворі університеті в Сіднеї (Австралія), він же був професором-гостем Гайдельберзького університету (ФРН), Українського Вільного Університету в Мюнхені.

Історик був дійсним членом багатьох історичних товариств: Українська Вільна Академія Наук у США, Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, Мічіганська Академія Наук, Американська Асоціація Університетських Професорів, Американська Асоціація Славістичних Студій, Американська Історична Асоціація та ін.

Учений брав участь у 4-х Міжнародних конгресах істориків (Стокгольм, Відень, Сан-Франциско, Штутгард). 1992 відвідав Україну, читав лекції про гетьмана

І. Мазепу у вишах Києва, Дніпра, Полтави. Досліджував історію українського козацтва, українсько - польські зв’язки, українську історіографію.

1984 року пішов на пенсію, але продовжував читати спецкурси з історії України в різних університетах, у тому числі протягом останніх років — в українських. Помер відомий учений 8 серпня 2011 року у віці 93 років в м. Альбукерке (Нью-Мексико, США).

Творча спадщина професора Теодора Мацьківа надзвичайно велика – понад 100 праць. Проте, як видно з опублікованих ним наукових робіт українською, англійською та німецькою мовами, головна його увага була скерована на дослідження різноманітних питань історії Гетьманщини середини XVII — початку XVIII ст.

Найбільшу увагу дослідник приділив добі та постаті гетьмана Івана Мазепи. Це насамперед його монографія "Мазепа в світлі сучасних йому німецьких джерел", книга "Князь Мазепа: Гетьман України в сучаних йому англійських виданнях".

Найгрунтовнішою із монографій з оглядом німецьких, австрійських, швейцарських, французьких, англійських та шведських джерел є "Гетьман Іван Мазепа в західньоєвропейських джерелах 1687-1709» . Праця написана на широкій джерельній базі. Теодор Мацьків проаналізував широке коло як архівних, так і опублікованих джерел, у яких знайшли відображення життя й діяльність гетьмана України, зокрема, його зовнішня політика.

Різноманітний фактичний матеріал учений почерпнув з німецьких, англійських, французьких, шведських, голландських, австрійських, швейцарських дипломатичних реляцій, преси, мемуарів, документів зарубіжних архівів. Проаналізувавши їх, Теодор Мацьків поставив собі за мету не писати біографію чи давати оцінку діяльності І. Мазепи, а показати, як чужинці в Західній Європі писали про гетьмана та як його оцінювали, наскільки його оцінка відповідає фактам та історичній правді. Автор проаналізував джерела і літературу та на основі цього зробив численні висновки, довівши помилковідть різних гіпотез і викривши фальсифікації діяльності й біографії І. Мазепи, що насаджувалися російською імперською й радянською історичною наукою.

Наукові дослідження Теодора Мацьківа стали помітним внеском у вивчення проблем української історії. Відомий історик Любомир Винар дуже точно схарактеризував доктора Мацьківа, відзначивши, що він "є строгим документалістом, совісно аналізує перводжерела і тогочасну літературу і на її основі висвітлює і реконструює історичні явища, події, особистості".

Працюючи над науковими дослідженнями, професор Т. Мацьків гідно представив українську історичну науку за кордоном, намагався поширювати знання з історії та культури України, науковий доробок ученого до цього часу активно використовується сучасними дослідниками України.

#poltavabattlemuseum #poltavakultura_online #музей_історії_Полтавської_битви