Бажання видати книгу перекладів Емілі Елізабет Дікінсон — американської поетеси 19 сторіччя, спонукало Соломію Павличко до створення видавництва «Основи». «Соля - так ми її називали, - писав Юрій Андрухович. – Це справді її ім’я — в ньому і світло, і музичність, і здатність бути солісткою. (...) Вона була втіленням чистої творчої радості й несамовитої активності». Соломія Павличко – українська літературознавиця, перекладачка, авторка праць з історії літератури та історії фемінізму. Соломію поважали, нею захоплювалися, її критикували. Вона встигала все – видавати ґрунтовні праці у своєму видавництві «Основи», писати статті, читати лекції – як в Україні, так і за кордоном, бути справжнім другом. «Соломія Павличко – то вже факт історії культури», – підкреслила Оксана Забужко у своєму есеї «Ефект присутности». Сонце, як її пізніше називали, народилася 15 грудня 1958 р. у Львові, у родині знаменитого поета й перекладача Дмитра Павличка та Богдани Павличко. Дослухавшись порад батька Соломія стала світилом американістики та літературознавцем-англістом, а її сестра Роксолана (Лана) – іспаністкою. Соломія перекладе «Коханця леді Чатерлей» Д.Лоуренса, твори Вільяма Ґолдінґа (роман-попередження «Володар мух»), Марка Твена, Ернеста Гемінґвея. Але до цього вона дослідить постать Байрона, американський романтизм: Ралфа Волдо Емерсона, Волта Вітмена і геніальну поетесу Емілі Дікінсон. Кандидатська дисертація 1987 р. називалася «Філософська поезія американського романтизму» та була новим словом у науці. Її лекції завжди викликали в студентів неабияку цікавість і в Гарвардському університеті (США), і в університеті Альберти (Канада), і в рідних стінах Києво-Могилянської академії. Переклад Соломії Павличко «Коханця леді Чатерлей» Д. Лоуренса вийшов у журналі «Всесвіт» наприкінці 1989 – на початку 1990 років. Відгуки на роман розійшлися полярно. Одні захоплено відгукувалися про нього як про один із високохудожніх творів еротичного мистецтва, інші обурювалися, запевняючи, що книжка – неподобство, і варта лиш того, щоб і далі перебувати під забороною. З 2010 року видавництво імені Соломії Павличко «Основи» очолила Богдана Павличко, дочка Соломії: «Для мене книга — це фетиш, об’єкт, який хочеться мати, тримати, купувати». До ілюстрування видань Основ залучають художників, твори яких цілком виправдано вважаються витворами мистецтва. Зараз видавництво «Основи» — це нішеве видавництво, видання якого дивують і не лишають байдужим. Цей допис підготували бібліотекарі філії №5 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України