Шевченківська премія 2023: Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!

13.03.23, 09:37

Пізно ввечері суботи, 11 березня, Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив заяву, в якій назвав імена лауреатів 2023 року, втім, у двох номінаціях – Театральне мистецтво та Візуальні мистецтва – переможців не оголосили. Лауреатами стали: поетеса Катерина Калитко – за книгу поезій «Орден мовчальниць»; виконавці гурту «Хорея Козацька» – Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук – за аудіоальбом «Пісні Української революції»; літературознавець Михайло Назаренко – за книгу «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792-1883» у двох частинах; журналіст і політичний коментатор Віталій Портников – за публіцистичні статті та виступи останніх років; режисерка Ірина Цілик – за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин».

Катерина Калитко: «Саме цьогоріч я матиму за високу честь прийняти головну відзнаку своєї країни героїв, яка веде вирішальну війну. Країни, від вимовляння назви якої щоразу стискається горло – і більше нічого не треба говорити. І від імені того Шевченка, який воює разом із нами, який з’являється на білбордах деокупованих територій з-під ворожих агіток і нагадує: борітеся… Вдячна колегам із PEN Ukraine, які вирішили мене номінувати – підтримку цеху, відчуття спільноти сьогодні ціную особливо. Вдячна журі премії – сприймаю їхню оцінку як аванс для всього важливого, що належить сказати і зробити далі. І найбільше вдячна українському війську – за те, що у нас є і сьогодні, і далі. Окремо вдячна й за те, що нагороджено саме поезію – ще й поезію жіночого голосу, непросту, колючу, від якої завжди простіше було відмахуватися і відвертатися, як від зайвини… Висока честь – бути зараз в Україні, поміж дорогих і цінних людей. Інтонувати свій час».

Віталій Портников: «Часто кажуть, що Шевченко створив сучасну українську мову, але коли він почав писати свої перші вірші, ця мова вже існувала, фактично її витворив Іван Котляревський. Шевченко, як Прометей, вдихнув у цю мову душу, вогонь народного гніву, він розпалив пожежу, яку імперія вже не зможе погасити. Своїм співвітчизникам він дав найголовніше – почуття власної гідности, без якого народи не існують, і з яким народи не вмирають. Принаймні – не вмирають без боротьби… Коли українець читає «Кобзар», він натрапляє у собі на ті самі Шевченкові божественні іскри, які дають можливість відчувати себе собою, які поєднують із народом. Які поєднують з Україною… Впевнений, що Тарас Шевченко написав Біблію для українців, що він виявився тим самим «тринадцятим апостолом», який врятував свій народ від розгубленості та забуття у найважчі часи. І значення Шевченка для українців та України не вимірюється словами «творчість» чи «літературна спадщина». Ні, це те незрозуміле, але неминуче диво, яке обов’язково відбувається в житті кожного народу. А якщо дива не відбувається, то й народ не повстає».

Цього року оголошення лауреатів вперше за історію премії відбулося не в день народження Тараса Шевченка... Цей допис підготували бібліотекарі бібліотеки-філії №1 ЦБ Полтавської МТГ.

Читаймо, бо ми того варті!