Різдво на садибі Панаса Мирного У Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного відбулася фольклорно-етнографічна музейна зустріч «Різдво на садибі Панаса Мирного». Захід проводився у рамках музейного проєкту «Традиції наших предків» і присвячений відзначенню в Україні прадавнього народного свята – Різдво Коляди. У програмі заходу відбулася презентація – етнографічні дослідження про сутність народного свята Коляди та його значення для українців. Гості й музейні співробітники взяли участь в інтерактивному театралізованому дійстві з демонстрацією стародавніх звичаїв, обрядів, ритуалів свята, розучуванні різдвяних колядок, створенні різдвяних символів – Дідуха, куті та оберегів-павуків. Говорили також про особливості відзначення цього свята в родині Панаса Мирного понад сто літ тому. Людське життя залежить від природних явищ, які сприймалися через міфологічні події. Одними з головних Богів для людства були небесні світила Сонце та Місяць. Саме їх найбільше шанували люди й поклали спостереження за їхнім небесним рухом у календарну та світоглядну систему. А разом із тим були придумані різноманітні обряди, щоб долучити людей до світотворення, де вони мали відчути свою причетність до Божого світу і прагнули допомагати Богам, як їхні помічники на землі, творити цей світ. Позаяк ми за нашою вірою є онуками Бога Сонця, то наше життя прирівнювалося і повторювало рухи сонячного божества. За стародавнім уявленням, яке ми намагаємося відтворити й переосмислити, на зимове сонцестояння старе Сонце умовно вмирало, а натомість воскресало у наймолодшому прояві. Саме свято народження нового Сонця називають Колядою. Різдвяний Дідух символізує культ роду предків. Вважається, що добрі душі пращурів мають оберігати посіви та врожай від всіляких бід: повені, граду, бурі, вогню тощо. Казали приказку з цього приводу: "Дідух – до хати, біда – з хати". Свято Коляди має тисячолітню історію. Традиції якого, свідомо чи не розуміючи, шануємо досі. Тож нехай осяює мир, успіхи й дні світлі увесь Рід Український!