Слова Володимира Короленка, написані більш ніж 100 років тому, на нашу думку, і сьогодні не втратили своєї актуальності: «Скільки б не очікувало ще потрясінь і випробувань нашу батьківщину на шляху її тяжкого оновлення і які б шляхи не вели до цієї мети, – все-таки остаточний вихід із сум’яття лежить у тій стороні, де світить законність і право, для всіх рівне… і цю дорогу треба шукати всюди, де ще можливо і коли можливо, як би вона не губилася за старими звичками і владними інтересами серед мороку і беззаконня»; «…я вважаю війну великим злочином..., але в цьому трагічному звалищі моя батьківщина має право відстоювати своє життя і свободу... <…> Слід пам’ятати, що після степової пожежі знову зеленіють трави, а за загиблими людьми йдуть нові покоління зі своїми правами на життя».