Прогулянка Полтавою. Вулиця Європейська

23.02.21, 09:02

Бібліотекарі бібліотеки-філіалу №5 продовжують розповідь про наші полтавські вулиці. «Малі» топоніми (назви площ, майданів, вулиць, провулків) – це наша писана і неписана історія. Вони створюють неповторну ауру малої батьківщини. Коли йде мова про таке старовинне місто, як наша Полтава, то можна багато розповісти про історію конкретної вулиці.

Вулиця Європейська. Східно-західний стрижень Полтави. Вона одна з найширших і найдовших у місті: тягнеться близько 5 з половиною кілометрів. У тисячолітній історії Полтави ця магістраль порівняно молода. Виникла невдовзі після 1802 року, коли наше місто стало губернським центром. Спочатку називалася Єгорівською, потім Кобеляцькою (бо виходила на Кобеляцький тракт).

Вулиця ще досить коротка, доходить лише до перетину з Рогожанською (нині Героїв АТО). Далі йдуть передмістя та хутірки. Хоча вулицю ще не можна назвати основною, але слід віддати належне тогочасним міським архітекторам, вони запроектували її з широкою проїжджою частиною.

Кобеляцька того часу була забудована в основному простими одноповерховими житловими будинками. З-поміж них виділялися аптечний магазин Бора, «Червона аптека» Ейзлера, на вулиці можна було побачити дві початкові школи, Кобищанську земську школу, два фотоательє та дві невеликі бібліотеки.

На Кобеляцькій нинішній полтавець зразу ж упізнає деякі знайомі йому споруди. На початку вулиці стоїть відоме всім полтавцям приміщення міськради. Більше ніж сто років тому воно теж використовувалось як офіційне – тут розташовувались «Губернские присутственные места». Про інші історичні будівлі ви можете прочитати в періодиці та краєзнавчій літературі бібліотеки-філіалу № 5.

Впродовж 20-30 років кардинальних змін не відбулося, окрім перейменування вулиці в 1923 році (носила ймення Лева Троцького). Хоча в цей час вона простяглася вже аж до траси Київ-Харків.

В 1925 році вулицю назвали на честь військового діяча Михайла Фрунзе.

Вулиця почала бурхливо розвиватися і набирати обриси центральної магістралі в період з 1965 до 1990 років. У ці роки на ній побудували потужні промислові підприємства та багатоповерхові житлові будинки.

Магістраль подолала межі міста: перетнула Круг і понеслась до заміського селища Розсошенці. З 1963 року по вулиці почали курсувати тролейбуси.

Цілодобово напруженим ритмом пульсує життя на вулиці Європейській. Це – парадні в’їзні ворота в місто та одна з найважливіших його транспортних артерій.

Зростало місто, зростала й вулиця. У травні 2016 р. в Полтаві були перейменовані вулиці, провулки, площі. Вулицю Фрунзе перейменували на Європейську. Як же вона змінилася впродовж минулих більш ніж 200 літ свого існування!

Щоб збагнути це, давайте за допомогою краєзнавчої літератури, помандруємо вулицею.