Проєкти Інституту нацпам’яті. Друга світова:український вимір
07.05.20, 10:00
Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. В ньому протистояли два військово-політичні блоки – держави Осі та Об’єднані Нації (Союзники). Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Війна прийшла на територію України у перший свій день – 1 вересня 1939 року. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах глобального конфлікту, часто – один проти одного. З нагоди 75-р. перемоги над нацизмом Український інститут національної пам’яті (УІНП) запрошує у віртуальну мандрівку сайтом «Українська друга світова» http://www.ww2.memory.gov.ua/, абидовідатися більше про український вимір Другої світової.
тежпредставляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією. У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану. Виставка «Українська Друга світова» створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху. Автори – історики Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко (Український інститут національної пам’яті), Ігор Бігун (Центр досліджень визвольного руху), Лариса Зарічняк. ПЕРЕГЛЯДАТИ ТУТ http://www.ww2.memory.gov.ua/vystavka/
Цей розділ є дуже ґрунтовним і включає низку підрозділів http://www.ww2.memory.gov.ua/karty/ , у яких фахівці УІНП розмістили важливі карти, що присвячені таким періодам та подіям:
Українські землі у міжвоєнний період;Чехословаччина за наслідками Мюнхенської угоди і 1-го Віденського арбітражу. Карпатська Україна у 1939 р..; Розмежування сфер інтересів Німеччини та СРСР у Східній Європі, згідно з Секретним додатковим протоколом до Пакту Молотова-Ріббентропа 23.08.1939.;Агресія Німеччини і СРСР проти Польщі у вересні – жовтні 1939 р.;Східна Європа у 1939 – 1941 рр.;Бойові дії на території України у червні 1941 – листопаді 1942 рр. ;Україна в роки нацистської окупації;Дії радянських партизанів і підпільників на території України;Район дій Української повстанської армії;Найвідоміші населені пункти Європи, знищені нацистами;Бойові дії на території України у листопаді 1942 – серпні 1943 рр. Бойові дії на території України у серпні 1943 – листопаді 1944 рр.;Українці на фронтах Другої світової війни;Закордонні рейди УПА в боротьбі проти комуністичного режиму;Повоєнна Європа (1945-1949 рр.);Українці у таборах ДіПі Західної Німеччини і Австрії (за Ігорем Стебельським) ;Рух переміщених осіб із Західної Німеччини й Австрії.
Ключові події 2 світової війни
У цьому розділі http://www.ww2.memory.gov.ua/category/kluchovi-podii/ фахівці УІНП лаконічно розповідають про події кожного року війни. Від подій 1939 року,зокрема,укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-РіббентропаІ;таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої світової війни ; від спільного параду радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца Гудеріана у Бресті, Білорусь; від укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі; до 20 листопада 1945 року-початку засідань Міжнародного військового трибуналу над головними нацистськими військовими злочинцями в Нюрнберзі;згідно з його вироком від 1 жовтня 1946 р., 12 підсудних отримали смертні вироки, троє – довічне ув’язнення, четверо – ув’язнення строком на 10-20 років. Трьох обвинувачених виправдали. Нацистські документи про репресії проти українських націоналістів фігурували на суді як докази вини гітлерівців.
Цей розділ http://www.ww2.memory.gov.ua/teksty/Щ вміщує чимало цікавих архівних документів, статей і спогадів , які розвінчують комуністичні міфи про «вилікую отєчєствєнную».
Для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападом нацистської Німеччини на Польщу. До 120 тисяч українців у Війську Польському стали тоді до боротьби з нацизмом. На фото :бомбардування Львова та інші західноукраїнських міст.
2) Зимова війна. Українці за та проти Фінляндії. 1939-1940. http://www.ww2.memory.gov.ua/zymova-vijna-ukrayintsi-za-ta-proty-finlyandiyi-1939-1940/ Маленька Фінляндія ризикнула опиратися величезному радянському монстру. Замість легкої прогулянки Червона армія взимку 1939-1940-го пройшла крізь льодове пекло. З українців були укомплектовані кілька радянських дивізій, але українські добровольці також воювали і на боці фінів за їхню волю й незалежність.
3) Перші Совіти. Радянізація Західної України. 1939-1940 http://www.ww2.memory.gov.ua/pershi-sovity-radyanizatsiya-zahidnoyi-ukrayiny-1939-1940/ Радянська влада в Західній Україні у 1939–1941 роках – це не тільки розподіл панських земель чи початок індустріалізації, це – масові фальсифікації на «виборах», репресії проти інтелігенції та депортації до Сибіру сотень тисяч осіб.
4) Південний край. Приєднання Бессарабії до СРСР. 1940 http://www.ww2.memory.gov.ua/pivdennyj-kraj-pryyednannya-bessarabiyi-do-srsr-1940/ Влітку 1940 року СРСР висунув Румунії ультиматум щодо «повернення» йому Бессарабії та Північної Буковини. З огляду на недавній приклад окупації Польщі й не маючи іноземної підтримки, уряд Румунії погодився. На новоприєднаних землях почалося встановлення радянських порядків.
5) Барбароса. Німецький наступ 1941-го http://www.ww2.memory.gov.ua/barbarosa-nimetskyj-nastup-1941-go/ 22 червня 1941 року світ дізнався, що СРСР – це колос на глиняних ногах. Маючи приблизно рівну з ІІІ Райхом кількість війська та переважаючи його втроє-вчетверо в техніці, Радянський Союз за одне літо й одну осінь втратив всю регулярну армію у величезних котлах та безглуздих контрнаступах. Раптом виявилося, що радянські бійці не бажають воювати за радянську державу.
6) Півострів і фортеція. Бої в Криму. 1941-1942 http://www.ww2.memory.gov.ua/pivostriv-i-fortetsiya-boyi-v-krymu-1941-1942/ Кримські кампанії 1941–1942 років – це радянсько-німецька війна у мініатюрі. Маючи перевагу в силах, флот та Севастопольську фортецю, Червона армія зазнала нищівного розгрому на півострові. Евакуюватися дозволялося тільки вищим чинам та партійним архівам, рядові солдати були приречені на полон.
7) Блау. Німецький наступ 1942-го http://www.ww2.memory.gov.ua/blau-nimetskyj-nastup-1942-go/ СРСР виявився завеликим для однієї кампанії Вермахту. Навесні 1942-го радянські війська спробували розбити німців під Харковом та в Криму, натомість самі зазнали катастрофічних поразок. Південна ділянка фронту була відкрита, і німецькі війська та їх союзники дійшли до Волги та Кавказу.
8) Лівобережжя. Радянський наступ. 1943 http://www.ww2.memory.gov.ua/livoberezhzhya-radyanskyj-nastup-1943/ Два роки війни не минули для радянських військ дарма – вони набули необхідного досвіду, але здолати німецьких майстрів маневру ще не змогли. Звільнений навесні 1943-го Харків знову опинився «під німцем», і лише влітку з Лівобережжя вдалося почати вигнання нацистів. На форсування Дніпра масово кинули «чорносвитників» – щойно мобілізованого ненавченого і не озброєного місцевого населення. Взяття Києва 6 листопада 1943-го «під дату» – до чергової річниці більшовицького перевороту – обернулося сотнями тисяч додаткових жертв.
9) Правобережжя. Радянський наступ. 1944 http://www.ww2.memory.gov.ua/pravoberezhzhya-radyanskyj-nastup-1944/ Після вигнання нацистів з Правобережжя та Криму почалися масові репресії радянських каральних органів проти національного підпілля та тотальної депортації кримських татар.
10) Життя під німцем. Окупована Україна. 1941-1944 http://www.ww2.memory.gov.ua/zhyttya-pid-nimtsem-okupovana-ukrayina-1941-1944/ Для більшості українців головний досвід війни – не лише бойові дії, а саме життя на окупованій території. Народження та поховання, одруження та розлучення, торгівля, врожаї, голод і каральні акції окупантів – все це тісно переплелося в повсякденному українському житті в роки Другої світової.
11) Українці в арміях західних союзників. 1939-1945 http://www.ww2.memory.gov.ua/ukrayintsi-v-armiyah-zahidnyh-soyuznykiv-1939-1945/ Понад 250 тис. українців вели боротьбу проти нацизму в арміях західних союзників. 120 тис. у польському війську, 80 тис. – в американському, 45 тис. – в британсько-канадських частинах та 6 тис. – в армії та підпіллі Франції.
13) Остарбайтери. Українці на роботі в Німеччині. 1941-1945 http://www.ww2.memory.gov.ua/ostarbajtery-ukrayintsi-na-roboti-v-nimechchyni-1941-1945/ Нацисти вкрай неохоче довіряли зброю не-німцям, тому в Райху відчувався постійний брак робочих рук. Для покриття дефіциту окупаційна влада вдалася до насильницького перевезення на роботи до Німеччини молодих чоловіків і жінок зі здобутих територій. За роки війни остарбайтерами стали до 3 млн осіб. Дві третини з них були українцями.
15) Український визвольний рух. 1941-1950 http://www.ww2.memory.gov.ua/ukrayinskyj-vyzvolnyj-ruh-1941-1950/ Під час Другої світової українці воювали у складі десятків армій та загонів, але лише Українська повстанська армія була єдиною силою, що воювала за незалежну Україну. В умовах війни проти нацизму, комунізму та конфлікту із польським підпіллям, УПА не досягла поставленої мети, але надихнула мільйони співвітчизників до подальшої боротьби.
16) Кінець війни. 1945 http://www.ww2.memory.gov.ua/kinets-vijny-1945/ Українці, що одними з перших прийняли на себе тягар війни, поставили і останні крапки в ній. Майкл (Михайло) Стренк підняв американський прапор над Іводзімою, Олексій Берест – над Рейхстагом, а Кузьма Дерев’янко підписав Акт капітуляції Японії. За перемогу віддали життя майже 8 млн. військових і цивільних жителів України.
Підготовлено Північно-Східним міжрегіональним відділом УІНП за матеріалами сайту Українського інституту національної пам’яті «Українська друга світова»http://www.ww2.memory.gov.ua/