Указом Президента України встановлено день вшанування учасників бойових дій на території інших держав. День тих, хто з честю та гідністю виконував свій військовий обов’язок у різний час, у різних державах. Майже 330 тисяч українців взяли участь у воєнних конфліктах в Лівані, Сирії, В’єтнамі, Єгипті та інших “гарячих” точках. Сьогодні 15 лютого минає 35-та річниця з моменту закінчення завершального етапу виведення радянських військ з Афганістану, де протягом майже 10 років палахкотіла страшна війна… Та зараз війна прийшла в нашу країну… З 2014 року і від самого початку повномасштабного вторгнення з російськими окупантами тисячі ветеранів, насамперед «афганців», встали на захист Батьківщини. Вони й зараз боронять нашу державу, використовуючи свій бойовий досвід та віддаючи найдорожче: здоров’я та власне життя за Україну…
Герой, чиє серце билося за свободу та незалежність! Перед вами історія полтавця, що був відданий своїй родині, професії, принципам та захопленню театром!
Самойліченко Володимир Анатолійович народився 9-го листопада 1968 р. в Полтаві. З 1976-го по 1986-й навчався у школі #5 м. Полтава. По закінченню школи почав працювати на Полтавському турбомеханічному заводі, звідки був призваний на військову службу, яку проходив в авіації прикордонних військ. Був учасником бойових дій в Афганістані. Після звільнення в запас в 1988-у повернувся на ПТМЗ, Де пропрацював 27 років. За 31 рік праці пройшов шлях від помічника фрезерувальника до начальника цеху.
Крім беззаперечного професіоналізму Володимир завжди відрізнявся твердою громадянською позицією, щирим патріотизмом, дієвою участю у громадському житті свого підприємства та міста.
Найціннішим життєвим пріоритетом для Володимира завжди була родина. Майже 35 щасливих шлюбних років в коханні й злагоді прожили Володимир з дружиною Вікторією, виховали 2 синів — Іллю та Євгенія. Коханий та люблячий чоловік і батько, найтурботливіший син, надійний друг, душа будь-якої компанії…
А ще було у Володимира захоплення, яке було невід’ємною частиною його особистості: театр! Сцена! Акторство! Від перших невеликих ролей в шкільному театрі студії до блискучих найрізноплановіших акторських робіт у виставах молодіжного театру ПК ПБПФ (ДК ПТК), театру «Ко під сходами», театру «А ідише мазл», театру естрадної мініатюри «5-е колесо» ПК ПМТЗ провідним актором яких в різні роки був Володимир Самойліченко.
Саме як Безмежно талановитого актора знали та любили його багато полтавців. І саме позивний «Артист» обере для себе воїн Самойліченко Володимир Анатолійович, коли мрії про щасливих дітей, майбутніх онуків, квітучі власноруч посаджені сади у вільній, незалежній Україні перекреслить війна.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну, не чекаючи повістки, справжній Чоловік, Патріот, Українець Володимир Самойліченко став на захист рідної країни. Розпочав військову службу 27 лютого 2022 р. стрільцем 13-го окремого стрілецького батальйону військ територіальної оборони у складі Сухопутних військ ЗСУ. В січні 2023 р. отримав бойове поранення біля села Новобахмутівка в Донецькій області. Після лікування продовжив службу старшим стрільцем у складі 580 ОМПБр імені гетьмана Івана Виговського. 26 вересня 2023 р., виконуючи бойове завдання біля села Павлівка на Донеччині, солдат Самойліченко Володимир Анатолійович «Артист» загинув.
4 жовтня 2023 р. військовим салютом на честь воїна та аплодисментами актору Полтава прощалася з «Артистом» - солдатом Самойліченком Володимиром Анатолійовичем. Похований на меморіалі героїв.
Старший син Володимира - Ілля - з першого дня повномасштабного вторгнення і по теперішній час перебуває в лавах ЗСУ.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України