Полтавець, який розробив траєкторію польоту на Місяць

22.06.22, 09:19

Працівники бібліотеки-філіалу №11 підготували деякі цікаві факти з життя нашого земляка з незвичайною долею.

1. Його мати, Людмила Львівна Шліппенбах, походила з дворянського роду, її предки були шведами, які після Полтавської битви залишилися в Російській імперії.

2. Олександр Шаргей був офіцером царської, а згодом – Білої армії. Дезертував, змінив ім’я.

3. Мало хто знає, але перший винахід Кондратюка-Шаргея не стосувався космонавтики: він збудував дерев’яний елеватор без жодного цвяха, місткість якого складала 10 тис. тонн.

4. У січні 1929 року в Новосибірську власним коштом він видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів»; а вже на початку 1930 року його засудили за надуманим звинуваченням у шкідництві, посадили до одиночної камери і піддали допитам (серед звинувачень — створення того самого елеватора без цвяхів як «прихованої диверсії», мовляв, щоби швидше зруйнувався стратегічний об’єкт).

5. У період ув’язнення виконав ескізний проєкт на конкурс із вітроенергетики, який передав «на волю».

6. У 1932–1933 роках у Новосибірську працював над проєктом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проєкт передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тис. кіловат, у той час як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею кіловат.

7. 1939 року Кондратюк очолив відділ проєктно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.

8. У 1941 році почалася війна, і Юрій Кондратюк пішов добровольцем на фронт, служив телефоністом. Точна дата загибелі вченого невідома, але за свідченнями очевидців та дослідників вважається, що до кінця лютого 1942 року під Кіровом він був ще живий. Загадковість його загибелі породила безліч міфів.

9. На теоретичному рівні Кондратюк-Шаргей вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами, прорахував трасу для ракети на Місяць. Остання розробка була використана в США під час запуску «місії Аполлон». Цей факт було визнано керівниками програми та підтверджено у журналі Life.

10. Ім’я Кондратюка занесено до Міжнародної Залі слави космонавтики в США, також його ім’я носить музей авіації та космонавтики у Полтаві, Полтавський національний технічний університет, астероїд 3084 та кратер на зворотньому боці Місяця.

Половину свого життя Кондратюк змінював адреси та роботи, змушений був працював кочегаром, мастильником вагонів на залізниці, робітником на цукровому заводі. Чому нашому видатному земляку довелося змінити прізвище, хто був коханням його життя та куди він зник у роки Другої світової війни – про все це ви зможете дізнатися, завітавши до бібліотеки-філіалу №11 (вул. Нагірна 1-Б, Дальні Яківці). Чекаємо на вас, любі друзі!