Музей видатного письменника Володимира Короленка у Полтаві є одним із найстаріших в Україні серед музеїв літературно-меморіального профілю. Залишається лише 6 років до солідної круглої дати – 100-річчя від дня його створення (1928 рік). А переїхав письменник-класик разом із родиною до нашого міста в 1900 році, уже в зеніті своєї слави. Переїзд був зумовлений тим, що Короленко провів в Україні дитячі та юнацькі роки, любив її клімат, природу. Збереглися перші враження його доньки Софії: «Після Петербурга з його дощами й туманами Полтава здавалася нам новим, чудовим світом». Перше полтавське помешкання було у самому центрі міста, на вулиці Олександрівській (нині– Соборності, дім Старицьких). Там проминуло 3 роки. Друге (вулиця Мало-Садова (нині – Короленка), дім Будаговських) – у затишному та тихому куточку Полтави. Донька Володимира Галактіоновича так змальовує це місце: «Нова квартира поблизу міського саду була ще краще колишньої. Нас вразив дім із прекрасним садом, що потопав у квітах, широкий вид, що відкривався звідси, й безпосередня близькість тінистого міського саду. У цьому домі у батька була велика окрема кімната на сонячному боці, яка виходила вікнами у сад. Тут він писав, збирав свої літературні матеріали, тут зберігався й систематизувався його архів».
Цьому дому, в якому минуло 18 років життя письменника, й судилося стати музеєм.
Дбайливо збережені музейні фотографії показують нам садибу і кабінет письменника початку ХХ ст.