Подвиг у Чорнобилі. #35_років_уроків

19.04.21, 14:49

Драматизм Чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру.

В район аварії вдень і вночі прибували робітники, інженери, вчені, спеціалісти різних галузей народного господарства, співробітники органів внутрішніх справ, державної безпеки, прокуратури, військовослужбовці.

У драматичні для народу періоди випробувань армія завжди на вирішальних і найбільш важливих напрямах боротьби з небезпекою.

На передові рубежі ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи армія вирушила по бойовій тривозі, що була оголошена воїнам хімічних військ, авіаторам Київського та інших військових округів.

Хіміки, вертольотчики, сапери, воїни інших спеціальностей разом з представниками різних відомств очищали територію від високорадіоактивних уламків, готували майданчики під інженерні споруди. Але головна увага приділялася 4-му реактору, з кратера якого викидались надпотужні потоки радіації. Було вирішено засипати реактор піском зверху на один метр. Це більше 50 000 мішків.

Вирішення цього надзвичайно складного завдання Урядова комісія доручила авіаторам Київського військового округу. У другій половині дня 26 квітня було здійснено перші спроби закидати за допомогою вертольотів зруйнований реактор піском, бором і свинцем. Але в цей день мішки не долітали до черева реактора через високу температуру, яка була в ньому. Потоком розжареного повітря скинута на реактор маса знову піднімалась в атмосферу разом з радіацією. невдалою була і спроба залити аварійний реактор водою.

Після масової вертолітної атаки ядерний реактор був частково засипаний. До цього часу ведуться суперечки про доцільність проведення такої небезпечної операції як для людей, які брали в ній участь, так і для навколишнього середовища. Зрозуміло одне, що кожне скидання вантажу в реактор збільшувало викид в атмосферу уламків поділу і радіоактивної маси графіту. До того ж ситуація ускладнювалась тим, що в результаті догоряння частини графіту під скинутим з вертольотів вантажем утворилась порожнина, в яку 9 травня 1986 року приблизно о 20 годині 30 хвилин вся ця важковагова маса в 5 тисяч тонн піску, глини, карбіду, бору зсунулась, викинувши з-під себе величезну кількість ядерного попелу. Це все призвело до різкого підвищення радіаційного фону не тільки на Чорнобильській АЕС, а і в місті Прип’ять та в 30-кілометровій зоні. Більше того, радіаційна активність відчувалась навіть на відстані 60 км від зруйнованого реактора.