Право й закон – рушійні сили нашого життя. Жити у світі – це знати свої права та обов’язки. Бібліотека-філіал №12 для дітей запрошує своїх маленьких користувачів до «Подорожі в країну права».
Всі люди на Землі рівні перед законом. Це проголошено декларацією прав людини. Людина, її життя і гідність, права та свободи визнано найвищою цінністю кожної держави. Проголошено, що всі люди рівні у своєму достоїнстві та правах. При цьому права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть бути скасовані. Будь-які угоди, спрямовані на обмеження прав людини, визнаються недійсними.
Це – наше сьогодення, але цікаво прослідкувати, як саме наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати? Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів.
Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого. Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.
Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН. 1945 року, після закінчення Другої світової війни - найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства - народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об’єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. До речі, одним із її засновників була Україна.
1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини – документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.
Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.
Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов’язання дотримуватись прав кожної дитини.
І наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.
Але й маленькі громадяни мають свої обов’язки. Бібліотека-філіал №12 ознайомить вас з ними:
Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.
Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини.
Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.
Сумлінно навчатись.
Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав’язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.
Цінувати і дбати про своє здоров’я.
Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки.
З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.
Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров’ю.
Не ображати і не принижувати оточуючих.
Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві.
Колись знаменитий юрист Стародавнього Риму – Ульпіан сказав: «Знання права заслуговує найбільшої поваги». Прислухаємося до його слів, й будемо поважати закон й право.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України