#16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

Міжнародний день прав людини – це свято, що відзначається 10 грудня з 1948 року, адже після закінчення Другої світової війни, саме в цей день Генеральною Асамблеєю ООН ухвалено Загальну декларацію прав людини. Потім, після ухвалення ряду міжнародних угод, положення Декларації прав людини набули статусу міжнародного права і лягли в основу національних законодавств. У рейтингу верховенства права Україна займає 77-му позицію із 113 країн, що свідчить про низьку правову культуру та обізнаність у сфері прав людини.

Цього дня проводиться пленарне засідання ООН і всесвітня організація відзначає тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод, а Норвезький Нобелівський комітет в Осло вручає 10 грудня Нобелівську нагороду миру. Щороку ООН обирає найбільш актуальну тему до Дня прав людини, 2020 рік отримав гасло: «Борися за чиїсь права сьогодні!». Права людини – це природні можливості індивіда, що забезпечують його життя, людську гідність і свободу діяльності у всіх сферах суспільного життя. В цивілізованому суспільстві права людини – це комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини. Людство на шляху утвердження своїх прав і свобод пройшло тернистий шлях, крок за кроком обмежуючи всевладдя держави, поширюючи принцип рівноправності на все більше коло осіб та відносин між ними. Часто саме боротьба за права людини, за нові й нові ступені свободи ставала каталізатором широкомасштабних змін у суспільно-політичному житті тієї чи іншої країни, вела до нового осмислення ролі людини в її відносинах з суспільством та державою. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах», - Загальна декларація прав людини.

В Україні права людини закріплені в Конституції України. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Крім того за захистом своїх порушених прав людина може звернутися до Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини – це міжнародна судова установа, уповноважена розглядати заяви осіб, які скаржаться на порушення своїх прав, передбачених Європейською конвенцією з прав людини.

Права дітей потребують захисту ще більше, аніж права дорослих. Забезпечення прав дитини – це пріоритет, адже діти не можуть самі себе захистити. Про захист дітей мають дбати усі дорослі і держава. Найперше: права дитини не можуть реалізовуватися, якщо дитина не виховується в нормальній сім’ї. Держава має робити усе необхідне, щоб родини мали належні економічні умови для виховання дітей. Діти не повинні жити в інтернатах, діти повинні виховуватися і рости в сім’ях. В Україні вже працюють над цим. Розроблений закон «Про наставництво» був схвалений парламентом, і з наступного року наставництво почне діяти вже на державному рівні для дітей, які зараз знаходяться в інтернатах. Також Верховна Рада ухвалила закон «Про патронат над дитиною». Держава буде фінансувати послуги патронатних вихователів по тимчасовому утриманню дитини. Система безоплатної правої допомоги в Україні створила власний канал «PravoTok» у додатку TikTok. На ньому публікуються короткі мобільні кліпи про права дітей.

Кожен з нас час від часу потрапляє в конфліктні ситуації: із кимсь свариться, зазнає незаслужених звинувачень. Кожен по-своєму виходить із подібних ситуацій — хтось ображається, хтось «дає здачі», хтось намагається знайти конструктивне рішення. Чи можна вийти з конфліктної ситуації гідно, зберігши власне достоїнство і не принизивши іншого?

“Виховання людської особистості — це насамперед виховання почуття власної гідності. Гідність — це мудрість тримати себе в руках” -В.О.Сухомлинський.

Працівники бібліотеки-філіалу №13 пропонують вашій увазі слова про 9 негідних речей, які визначив Василь Олександрович Сухомлинський.

Дев’ять невартих речей, на презирстві до яких будується переконаність і емоційний світ морально порядної, духовної людини:

1. Негідно добувати своє благополуччя, радість, задоволення, спокій за рахунок утиску, невлаштованості, прикрості, неспокою іншої людини.

2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже страждання.

3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину.

4. Негідно бути боязким, розслабленим, ганебно проявляти нерішучість, відступати перед небезпекою.

5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, які ніби звільнилися з-під контролю людського духу.

6. Негідно мовчати, коли твоє слово – це чесність, шляхетність і мужність, а мовчання – малодушність і підлість; негідно говорити, коли твоє мовчання – чесність, а слово – малодушність, підлість і навіть зрадництво.

7. Негідно справжньої людини брехати, лицемірити, плазувати, підлаштовуватися під чиюсь волю, не мати власного погляду, втратити своє обличчя.

8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійсненні обіцянки.

9. Неварта надмірна жалість до себе, як і безжалісне ставлення, байдужість до іншої людини.