Масниця, Запусти, Пущеннє, Останній сиропусний тиждень, Сирниця, Колодій, Колодка, Масляна, а ще Бабське свято, Сирна неділя, Загальниця — в Україні це свято має багато назв. У різних частинах України цей святковий період завжди називали по-своєму, а обряди, якими він супроводжувався дещо відрізняються. Одночасно з цим, значення свята зберігалося та було спільним для всіх регіонів. Про особливості святкування на Полтавщині користувачам Центральної бібліотеки ПМТГ бібліотеки-філії №5 розповіли завідувач соціокультурного відділу Центральної бібліотеки Полтавської МТГ Олексій Орел та науковий співробітник науково-дослідницького відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа. У цьому святі тісно переплетені елементи язичницької міфології і християнства. Ще в дохристиянські часи Масниця відзначалася на честь весняного рівнодення, яке вважалося початком нового року. Новий рік у наших предків починався з першим весняним Молодиком. У давнину в Україні на Масничному тижні, під час свята, українці частіше їли вареники. Вареники, що символізували молодий Місяць, готували з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Саме жіноча енергетика, порівнювалася з місяцем, а вареники за формою якраз нагадують півмісяць. . Велике пожвавлення у жіночої частини аудиторії викликала розповідь Катерини Штепи про те що Масницю називали також «Бабиним тижнем» або «Бабським святом», адже в цей період жінкам дозволялося гуляти й веселитися досхочу, а чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні «збиткування».