В бібліотеці-філії №10 Центральної бібліотеки ПМТГ відбувся черговий весняний захід – етнографічна година «Півень – пташка, що будить сонце». Для внутрішньо переміщених осіб Донецької області змістовно й цікаво провели його завідувач сектором соціокультурної діяльності ЦБ ПМТГ Олексій Орел та науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа.
Спочатку згадували свята квітня – Благовіщення, день пам’яті архангела Гавриїла або Благовісник. Гавриїл – володар блискавки, він відкриває браму неба. В цей день блискавка та грім прокидаються від зимового сну.
Важливе місце в народній уяві займали птахи. Їхні образи присутні в багатьох жанрах українського фольклору. Традиційне життя селянина важко уявити без півня. Він слугує надійним оберегом в господарстві. За народними повір’ями крик півня, що віщує початок нового дня, відганяє від хати нечисту силу та злих духів. Голос півня – магічний символ. Своїм голосом півень пробуджує Сонце. Це символ вогню, світла й тепла. В одній з легенд говориться, що коли перестане співати півень – перестане сходити сонце. У дохристиянських віруваннях півень був жертовним птахом і тотемом бога Перуна.
Раніше найпопулярнішою іграшкою дітвори були півники-свистунці, що їх виліплювали з глини народні майстри. Робили такі іграшки й на Полтавщині. В Опішні, окрім свистунців, зображували півня на посуді: куманцях, мисках. Вишивали півня на рушниках та картинах. Цей образ часто використовується в українських народних казках. Півень – ще й символ воїнів, перемоги, хоробрості й гідності