Письменницькі таємниці Віктора Вальда

30.11.20, 10:50

26 листопада відбулася 10 онлайн-зустріч на #Літературній орбіті, організатором якої є бібліотека-філіал №4 у співпраці з БФ Бібліотечна країна – Жива сучасна бібліотека.

Гостем ювілейної зустрічі був український письменник із Херсона Віктор Михайлов, якого прихильники історико-пригодницьких романів знають, як Віктор Вальд.

Дружба з автором українських бестселерів «Останній бій Урус-шайтана», «Меч Сагайдачного» народилася у маленькому містечку Миколаїв, що на Львівщині з легкої руки української Книгомами Люби Хомчак. «Несіть світло української книги» - виконуємо її заповіт.

До онлайн-зустрічі долучилися читачі та колеги із херсонської центральної бібліотеки ім. Лесі Українки, які з гордістю представили свого земляка.

Автор популярних історичних романів, переможець престижного літературного конкурсу «Коронація слова-2017» щиро та відверто розповідав про власні задуми, мрії, ділився спогадами та письменницькими таємницями. На сторінках його книг оживають події з далекого минулого, а його герої, відчайдушні воїни, борються за віру, справедливість та захищають свої істини. Історичні події в його романах від далекої Персії до Ніцци, але серця його героїв завжди з Україною.

Віктор Вальд презентував читачам новий роман «Отаман», героєм якого є Олександр Гордієнко. «Сашка з дитинства ростили як найвправнішого козака. Пройшовши суворе навчання пластуна, Турецький і Германський фронти першої світової війни, хорунжий Олександр Гордієнко добровільно віддає себе до рук ЧК». Хто ж насправді головний герой? Чому він приймає рішення розкрити більшовикам місце схованки десятків пудів козацького золота? Зрада? Кохання? Чи тільки так можна вияснити, хто переможець а хто переможений?

Із відгуків читачів: «Перші сторінок 100 мені хотілось відкласти її (роман «Отаман») в сторону і поставити тверду «двійку». Настільки все заплутано, постійно треба щось самому додумувати. Явно не для того, щоб розслабитись після напруженого дня і відпочити. Однак я себе пересилив і читав далі. Бо написано все таки гарно, відчувалась рука майстра. І пазл почав складатись. Дійшло до того, що два вечори поспіль я не міг відірватись від цієї книги. Чим ближче до кінця все ставало зрозуміліше і цікавіше. Але кінець все одно вийшов несподіваним. Браво автору! Так все закрутити - геніально!».