Печаль і пустка на віки… #35_років_уроків

14.04.21, 10:24

Місто бере назву від річки, на якій побудоване — Прип’яті, правої притоки Дніпра. Прип’ять заснували в 1970 році і, окрім міста атомників, воно мало слугувати великим залізничним вузлом, перетином транспортних магістралей та пристанню для річкового судноплавства.

На будівництво, а потім і на роботу прибувало все більше людей. І от на берегах річки Прип’ять для них постало однойменне місто – наймолодше в Радянському Союзі, найкраще сплановано,просторе, зелене. Широкі та охайні проспекти, затишні вулички прикрашали місто, яке називали містом майбутнього. Місто Прип’ять є прикладом блискучих перспектив і жахливих наслідків.

Принцип трикутної забудови був прикметною особливістю Прип’яті – п’яти чи дев’яти поверхові житлові будинки чергувалися з шістнадцятиповерховими будинками, мікрорайони було розташовано колами довкруж загальноміського центру. На час катастрофи там мешкало близько 47500 осіб 27 національностей. Середній вік жителів становив 26 – 27 років.

Засноване місто було з нагоди будівництва і експлуатації однієї з найбільших у Європі атомних електростанцій, Чорнобильської - містотворного підприємства, яке й дало Прип’яті звання міста атомників.

Прип’ять відрізнялася від інших радянських міст завдяки композиціям мікрорайонів, розташованих радіусами навколо загальноміського центру.

Відмінною особливістю такого будівництва є візуальний простір і вільні прогони між будівлями.

І все було б гарно, якби не згадки про людей, які тут жили, і про обставини, за яких вони звідси вибиралися…

От уже протягом 35 років це покинуте й забруднене радіацією місто. Сьогодні Прип’ять — це територія легенд, похмурих пейзажів і торжества природи.

За книгами Міхаліциної К., Дворницького С. «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» та Загреби М. «Пропусти Чорнобиль крізь серце».