Спостерігаючи за співочими пташками в домі дідуся, норовливий та зазвичай серйозний хлопчик посміхався: йому подобалося в цих маленьких створіннях геть усе – дивовижний спів, надзвичайної краси оперення та вільний політ. Власний вольєр для пташок 11-річний Фрідріх отримав у подарунок від батька за успішно складені вступні іспити до Херсонської гімназії. Гімназистом він багато часу проводив на пташиних базарах або ж у плавнях Дніпра разом з птахоловами та мисливцями: його домашня колекція постійно поповнювалася. У 17 років Фрідріх спробував кільцювати пернатих: позначеного ним птаха вловили аж у Судані – то була перша знахідка окільцьованого птаха… Вступивши у 1884 році на природничий факультет Дерптського університету, Фрідріх Фальц-Фейн із захопленням вивчав біологію, а під час канікул відвідав майже всі зоопарки Європи, де зацікавився акліматизацією та утриманням тварин, проводив переговори й укладав угоди з фірмами на закупівлю звірів і птахів… Основою добробуту родини німецьких колоністів Фальц-Фейнів було вівчарство – тут, на широких степових просторах, можна було утримувати отари на підніжному кормі з ранньої весни до пізньої осені. Повернувшись після навчання в Асканію-Нову, молодий барон став гідним продовжувачем сімейної справи: він уміло розподіляв прибуток, спрямовуючи кошти не лише на розвиток господарства, а й на благоустрій поселення, а також почав втілювати в життя свої мрії… У природі в посушливому кліматі дикого степу зростають лише два види низькорослих кущів, дерева і чагарники без поливу просто приречені на загибель. Таке становище вдалося виправити завдяки закладеній у 1887 році артезіанській свердловині та вдалому плануванню площі, що дозволило здійснювати полив самопливом за допомогою мережі канавок. Так розпочалась історія відомого на весь світ біосферного заповідника. За перші десять років було висаджено 220 видів листяних і хвойних порід, не враховуючи різноманітних садових форм. Основні посадки було завершено в 1893 році, а формування узлісь – у 1909-1914 роках. Та найбільшою цінністю заповідника став цілинний ковиловий степ, який вилучили із використання… 1890-го розпочалась науково обґрунтована акліматизація тварин: поряд із корінними мешканцями степу, сайгаками й степовими оленями, з’явились різноманітні види африканських антилоп і зебр. Було організовано три експедиції до Монголії з метою повернення в українські степи дикого коня. Для збереження та збільшення чисельності видів Фрідріх Едуардович започаткував вільне випасання в степу та напіввільне утримання тварин у просторих вольєрах, В Асканії-Новій з’явились велетенські мешканці американських прерій бізони та зубри, завезені з Біловезької пущі. Під час акліматизації ці два види дали нове потомство – зубробізонів. Станом на січень 1914 року в заповіднику налічувалось 58 видів ссавців та 402 види птахів, що утримувались у зоопарку або мешкали в степу… Приклад Фрідріха у своїх маєтках по сусідству наслідували й брати. Так в безводному таврійському степу постала зелена оаза. Слава про Асканію-Нову полинула світом. Окрилений усебічним схваленням і підтримкою, Фрідріх Фальц-Фейн запрошував до співпраці талановитих вчених та експериментаторів, підтримуючи їх починання, та й сам часто бував ініціатором багатьох наукових справ… Окрім природоохоронної діяльності, Фрідріх Едуардович цікавився історією, колекціонував предмети старовини, захоплювався археологією – проводив розкопки курганів. У природно-історичному музеї, створеному в 1900 році, експонували зоологічні й археологічні колекції. За сприяння Фальц-Фейна до Асканії-Нової було проведено телеграф, телефон, електричне освітлення, збудовано пошту, лікарню, зібрано бібліотеку. У маєтку функціонували кірха і православна церква, приватні школа й лікарня, працювали фельдшерський і ветеринарний пункти, було зведено водонапірну башту, цегельний і черепицевий заводи, вітряк і паровий борошномельний млин… Та революція і громадянська війна за кілька років призведуть до занепаду й руйнації відомий культурний маєток. Фрідріх Едуардович у грудні 1917 року переніс інсульт, потім чергове випробовування – арешт і Бутирська тюрма. Здоров’я його було остаточно підірване. Лише наприкінці літа 1918 року він зміг виїхати до Берліна. 2 серпня 1920 року Фрідріх Фальц-Фейн пішов із життя від серцевого нападу… З маєтностей Фальц-Фейнів фактично збереглася тільки Асканія-Нова. У 1919 році вона була проголошена народним парком, а згодом – державним степовим заповідником… Цей допис до 160-ої річниці від дня народження Фрідріха Фальц-Фейна підготували бібліотекарі бібліотеки-філії №1 ЦБ Полтавської МТГ. За своїми поглядами він майже на 75 років випередив сучасників у системі невиснажливого господарювання та створенні моделі біосферного заповідника, адже ще 1898 року в Асканія-Нова функціонувала повноцінна структура: заповідна ділянка, навколо неї пасовища й сінокоси, а потім уже оранка. Сафарі-парки з’явилися у світі лише в другій половині XX століття, а зрошуваний дендрологічний парк і дотепер залишається єдиним на півдні степової зони України, являючи собою справжню степову оазу… Проте сьогодення найбільшого степового заповідника в Європі – випробування окупацією. Збереження природоохоронної та науково-дослідної роботи заповідника знаходиться під безпосередньою загрозою. Лише завдяки самовідданим працівникам та небайдужим людям тварини не загинули: у відкритому цілинному степу, як і багато років тому, пасуться дикі коні Пржевальського, табуни диких буйволів, бізонів, оленів, зебр… Знаймо, бо ми того варті!
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України