"Я вірю, що людина не просто вистоїть, вона переможе. Вона безсмертна не тому, що ніколи не вичерпається людський голос, а тому, що за своїм характером, за своєю душею людина здатна до співчуття, жертв, непохитності. Обов’язок письменника — писати про це, допомагаючи людині вистояти, зміцнюючи людські серця, нагадуючи про мужність, честь, надію, гордість, співчуття, жалість, самовідданість — про те, що утворює одвічну славу людства". (Вільям Фолкнер)

Коли природа починає буяти, цвісти, по-весняному починає зеленіти трава, хочеться згадати також мужніх, відданих, хоробрих жінок-письменниць, що боронять нашу державу у лавах ЗСУ.

Працівники сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ у дописах продовжують знайомити читачів з незламними та хоробрими сучасними письменниками-військовими у лавах ЗСУ.

Станом на 2020 рік в Україні було 13 тис учасниць бойових дій – жінок. Серед українських військовослужбовиць є танкістки, артилеристки, командири рот, взводів тощо. Окрім того, багато жінок-письменниць, працівниць культури, жінок багатьох інших професій різного віку роблять усе можливе для того, щоб наблизити перемогу над терористичною сусідкою-агресором.

Ярина Ярославівна Чорногуз — українська поетка, волонтерка, служила парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри». У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій як бойовий медик і розвідниця ЗСУ, учасниця російсько-української війни. Онука українського письменника Олега Чорногуза. За версією журналу «Фокус», входить до списку 100 найвпливовіших жінок України (2021). Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020), яка присвячена близькій людині, коханому Миколі Сорочуку «Красному», який загинув 22 січня 2020 року на передовій від кулі снайпера. Пані Ярина - лауреатка IV Премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2020), а також нагороджена медаллю «За врятоване життя» ( 2022).

Олена Василівна Герасим’юк – українська поетеса, письменниця, громадська діячка, волонтерка. Парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри». Авторка книжок «Глухота», «Розстрільний Календар», «Тюремна Пісня». У 2013 році Олена Герасим’юк стала лауреаткою одразу кількох письменницьких конкурсів: премії конкурсу імені Леоніда Кисельова, Міжнародної українсько-німецької премії імені Олеся Гончара, другої премії літературного конкурсу «Смолоскип», «Поетичне відкриття 2013».

Валерія Ігорівна Бурлакова (позивний «Лера») — українська журналістка, письменниця, волонтерка, військовослужбовиця, молодший сержант ЗСУ, учасниця російсько-української війни, учасниця Революції Гідності, лауреатка особливої відзнаки премії «Women in Arts» (2021). Працювала журналісткою журналу «Український тиждень». У 2014 році пані Валерія пройшла бої за с. Піски, шахту «Бутівка», Світлодарську дугу та м. Дебальцеве. Нагороджена медаллю «За військову службу Україні» (2016). Нині журналістка «Цензор.нет». Творчий доробок авторки – це книги «Життя P. S.» (2016, перекладена французькою мовою). Одна із героїнь фільмів «Вона та війна» (2017) та «Моя війна» (2020)