Українці рясно вбирали клечанням та різнотрав’ям подвір`я і всю оселю. А напередодні Трійці, у Клечальну суботу, молодь встановлювала обрядове дерево – прикрашений смарагдовою зеленню велетенський стовбур, який і звався «віхою». Це як символ прийдешнього літа та надії на добрий урожай.

Крім встановлення «священного дерева», у наших пращурів на Зелені свята було прийнято поминати померлих родичів, а будинки прикрашати свіжим запашним зіллям – полином, м’ятою, любистком, клечанням – гілочками клену.

Наразі війна, однак збереження і відтворення українських традицій - наш обов’язок. Ворогу нізащо не знищити нашу культуру.

Відтворений на садибі Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного обряд встановлення віхИ – це повернення українських традицій пращурів, яким понад тисячу років.

Територія музею буяє зелом: квітнуть іриси, піони і різнотрав’я, пташки захлинаються співом, ніби влаштовуючи конкурс на кращого виконавця, повітря наповнилося весняно-літнім міксом запахів. Природа торжествує, не помічаючи тих бід, які несе війна.

Бо темінь – то ненадовго, Світло має могутню переможну силу, яке живить кожного з нас. З вірою в Перемогу!