Щорічно в нашій країні відзначається головне свято – День Незалежності України. Дата його незмінна – 24 серпня.
Саме цього дня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України, що символізує волелюбність та єдність нації, віру українського народу у державу. За день до цього, 23 серпня, українці відзначають День Державного Прапора України. Це знакове свято, яке українці вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді.
Помиляється той, хто вважає, що незалежність нам «подарували». Наш народ виборював її довгими роками, незчисленними жертвами. Омріяна багатьма поколіннями мислителів і патріотів українська ідея виявилася, попри всі спроби її дискредитації, життєдайною.
Провісниками і предтечами суверенної України стали такі постаті, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко. Подекуди для них, як і для багатьох інших ідеологів та активних учасників національного руху питання Степана Рудницького «Чому ми хочемо самостійної України?» було водночас і риторичним. Адже тільки у власній, незалежній державі народ, майже 350 років «розіп’ятий на хресті» за своє волелюбство, нарешті може відчути себе вільним. І в тому, що це сталося вбачається вища справедливість історичного поступу. «Дорогу до храму» національної державності торували тисячі січових стрільців та вояків УПА, мільйони тих, хто словом і діями сприяв збереженню і утвердженню національної свідомості. На скрижалях вітчизняної історії довіку залишаться імена справжніх звитяжців духу – Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Левка Лук’яненка, Миколи Руденка, Євгена Сверстюка, Алли Горської, Ліни Костенко і багатьох їх побратимів і однодумців. Яку силу переконань, стійкість, мужність треба мати, щоб не лише встояти перед нестримним тиском тоталітарної системи, а й перемогти її!
Вінцем багатовікової національно-визвольної боротьби нашого народу стала поява на світовій карті ще однієї незалежної держави – Україна. Ставши на шлях незалежності, народ України засвідчив свою самодостатність, реалізував історичний шанс стати державним народом.
На жаль, боротьба за незалежність нашої держави триває і сьогодні.
Адже Україна добровільно відмовилась від ядерної зброї, арсенал якої був третім за величиною у світі, та передала усі боєголовки і ракети рф. Українські політики одразу зробили державу беззахисною. В обмін отримали гроші й офіційні гарантії безпеки від ядерних держав – зокрема росії, з якою нині триває війна. Ось так гарантія безпеки та цілісності кордонів України обернулись агресією однієї країни і бездіяльністю іншої.
Україна знову зустрілася з труднощами, але попри всі негаразди має певні успіхи. Наша українська армія має найвищий рівень довіри населення з-поміж усіх державних інституцій. Ми віримо в наші Збройні Сили України. Перемога буде за нами. Адже, ми народжені вільними і будемо ними завжди.
Тож, запрошуємо усіх бажаючих до відділу обслуговування центральної бібліотеки дізнатися більше про історію нашої держави. Давайте будемо разом відкривати для себе надзвичайну Україну