Кожного, хто переступає поріг музею-Садиби І. П. Котляревського в Полтаві, зустрічає сам господар обійстя – поет, дворянин, бойовий офіцер, душа полтавського товариства Іван Петрович Котляревський. Таким ми уявляємо його, перегорнувши спогади першого біографа поета С. Стебліна-Камінського. Таким постає він і у мистецькому втіленні відомої української скульпторки, народної художниці України, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Галини Никифорівни Кальченко. Перед нами поет-мислитель, якого хвилюють думки про долю рідного народу, людина, сповнена життєвої мудрості, з шляхетною поставою. Правою рукою поет опирається на гриф бандури як символ спорідненості поетичного доробку митця з народно-пісенною творчістю. У скульптурі мисткиня зуміла передати головне – величезний творчий потенціал поета-полтавця.
Монумент створений художницею у рік 200-ліття від дня народження І. Котляревського. 8 вересня 1969 р. у Києві, у залах музею Українського образотворчого мистецтва, відбувалась виставка “Художники – Котляревському”. Саме тоді вперше експонувався цей скульптурний твір. Того ж року вона подарувала його Полтаві. У меморіальній садибі письменника пам’ятник було встановлено у травні 1971 року.
Безумовно, особистість І. П. Котляревського та його творчість були близькі художниці, адже вона також створила пам’ятник поетові і для Києва. Тепер він стоїть у столиці, у сквері на вулиці Мельникова, – на Лук’янівці.
На жаль, під час роботи над образом І. П. Котляревського, мисткиня була дуже хворою. Вона встигла закінчити лише бронзовий бюст письменника, а доопрацювання колони заповідала скульптору Анатолію Фуженку. Невблаганна доля не дала їй можливості побачити завершеним свій задум. “Я найбільше боюся не встигнути зробити те, що можу, що повинна зробити”, - повторювала майстриня. І, дійсно, встигла втілити чимало мистецьких планів . Її роботи прикрашають Київ, Черкаси, Ялту, Тульчин, Кам’янець-Подільський та місто Еннен-Льєтарі у Франції. Сама ж Галина Кальченко стала тим узагальненим жіночим образом, який увічнив скульптор Василь Бородай при створенні меморіалу «Мати Батьківщина», що на дніпрових кручах у Києві
Вона відійшла у засвіти 11березня 1975 р. у віці 49-ти років. Художниця прожила коротке життя, але залишила по собі світ свого неповторного мистецтва. Олесь Гончар назвав її найпоетичнішою і найталановитішою жінкою України.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України