Феномен Сковороди такий всеосяжний, як і цілий світ української культури, як сама Істина. Григорій Савович Сковорода залишив рідному народові унікальну духовно-освітню спадщину, засновану на його особистому освітньо-виховному досвіді. Морально-світоглядні принципи власної освітньої системи Григорій Сковорода послідовно виклав у філософсько-педагогічних і поетичних творах, а також у листуванні зі своїм учнем і першим біографом Михайлом Івановичем Ковалинським (1745—1807).

Сковорода розумів філософію як мудрість — уміння жити істинно й сам жив згідно зі своїм істинним вченням. Людина настільки мудра, наскільки морально зріла й сильна духом. Вселюдський принцип моральної зрілості ясний і всеосяжний: людині належить думати істинно, діяти справедливо й висловлюватися правдиво. У своїх філософських діалогах Григорій Сковорода каже, що найперше людина має «пізнати себе», зрозуміти, що для неї є її «сродним», усвідомити, що вона є частиною чогось вищого і всеосяжного, і жити, роблячи добрі справи.

Традиція українського родинного виховання й освітня система Сковороди споріднені з Сократовою. Для Сократа людина — це морально зріла й духовно народжена особа. Аполлонійський заклик «Пізнай самого себе!» означав пізнати себе як моральну й суспільну особу. Григорій Сковорода за цим принципом спонукав співрозмовника до самостійного відкриття в собі істини, до самопізнання.

Бібліотека-філія №2 пропонує згадати його мудрі та життєві поради, філософські ідеї, що допоможуть пізнати сутність усього сущого. Дивіться відео-презентацію «Найперше людина має пізнати себе»