Управління культури Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради

Наймолодше місто України. #35_років_уроків

22.04.21, 15:14

Наймолодшим містом України є Славутич, що на Київщині. Його спорудили за один рік (1987) зусиллями багатьох людей зі всього тодішнього Союзу.

Вибір майданчика обумовлювався необхідністю гарантувати його мешканцям безпечне проживання та зручний транспортний зв’язок із ЧАЕС. Місто будували для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС та їхніх сімей. Виділили частину земель Ріпкинського та Чернігівського районів Чернігівської області. Але підпорядковується Славутич Київській області.

Відстань до Чернігова - 56 км, до Києва - 188. До російського кордону - 146, білоруського - 33 км.

Архітектори й будівельники з восьми республік практично за один рік звели нове місто посеред лісу. Кожна країна відповідала за проект окремого кварталу, який потім назвали на честь міста бригади будівельників. Робітники приїжджали зі своїми матеріалами та інструментами й буквально з нуля зводили місто. Загалом тут 13 кварталів – Київський, Чернігівський, Печерський, Бєлгородський, Московський, Невський, Добринінський, Тбіліський, Бакинський, Єреванський, Талліннський, Вільнюський та Ризький, і кожен з них по-своєму особливий. У проекти будинків Тбіліського кварталу, наприклад, закладені веранди з мангалами. А посередині Невського, – ряд із фонтанів, який нагадує канали Петербурга. Майже 80% квартир міста розташовано в 5 – 9 – поверхових будинках, інші у невеликих будинках на 1 – 2 родини. Територія міста – 7,5 км2. Переселили туди працівників ЧАЕС та енергетиків, які втратили житло через евакуацію тридцятикілометрової зони. Життя містян тут завжди оберталося навколо станції.

В той час СРСР виділяв на місто шалені гроші. Зарплати тут були більші, ніж в інших містах, рівень культурного життя вищий. Сюди постійно приїжджали з концертами найкращі артисти – була навіть Патрісія Каас, що вже про щось свідчить. А такий універсам, як був у Славутичі, мав хіба що Київ, хваляться місцеві жителі.

Життя міста, побудованого за два роки (!) розділилось на два етапи – до і після 2000 року. Саме 2000 році було виведено з експлуатації останні реактори на ЧАЕС. І тоді ж відбулося швидке звільнення робітників. А шкода, адже запустити ці реактори вже неможливо. При цьому кошти, що йшли з ЧАЕС, повністю підтримували життя міста та дозволяли йому розвиватися.

На даний момент в місті 25 000 жителів. Тут живе більшість сімей, старші люди яких залишаються на роботі по підтриманню порядку на Чорнобильській станції. Ті, хто поїхали, працюють в Росії, або на інших українських АЕС, дехто знайшов роботу навіть у США. Таких працівників дуже цінять, не тільки у нас, а й за кордоном.

Життя в місті після 2000 року дуже змінилося. По суті, Славутич жив за рахунок станції – 80% його жителів були якимсь чином пов’язані з Чорнобилем.

Славутич не схожий на жоден інший населений пункт України. Таке враження, ніби місто ізольоване й живе своїм окремим життям. Ніби воно під куполом. Тут всі одне одного знають, і в кожного з 25 тисяч жителів – своя роль, ніби заздалегідь прописана у якомусь сценарії.
Всі новини
План роботи
04.03.2024 – 10.03.2024
Шукайте нас у соцмережах
Закони України
Полтавська міська рада
Веб-портал відкритих даних
Полтавської міської ради
Міністерство культури та інформаційної політики
Український інститут
національної пам'яті
Дія