Літо з цієї миті тільки починає набирати обертів, але сонце вже повертається до осені... День літнього сонцестояння – найдовший день та найкоротша ніч року, коли, за народними спостереженнями, сонце «висвітлює дно найглибших колодязів, найглибших озер й вирів», а ще, а українською приказкою, «зоря зорі руку подає».

Цей момент є важливою астрономічною подією в Сонячній системі, адже саме цей день знаменує початок літа в північній півкулі Землі і початок зими в південній. Звичайного року в північній півкулі літнє сонцестояння відбувається в ніч із 21 на 22 червня, а у високосний рік – з 20 на 21. Найдовший день року триватиме 17 годин і 33 хвилини, а найкоротша ніч – лише чверть доби, менш як шість з половиною годин.

Пік світового часу триватиме три дні, власне, тому і називають цей період сонцестоянням. Після цього Сонце поступово схилятиметься небосхилом щодень нижче, дні ставатимуть коротшими, а тому у народі цей календарний відрізок називають ще сонцеворотом: «Сонце повертає на зиму, а літо – на спеку».

Астрономічне явище літнього сонцестояння добре відоме ще з давніх часів, коли постають перші мегалітичні обсерваторії типу славнозвісного Стоунхенджа. Схожі споруди – менгіри зі стоячих каменів та викладені камінням кола-кромлехи – відомі й в Україні. Їхнє основне призначення полягало у точній фіксації літнього й зимового сонцестояння та весняного й осіннього рівнодення, яким наші далекі предки надавали магічного значення.

У загальних рисах обряди й ритуальні дії, вірування й ігри, пов’язані з літнім сонцестоянням, збігаються в усіх європейських народів, що свідчить про давнє походження свята від спільного індоєвропейського кореня. Основні елементи святкувань – солярні культи, ритуальне розкладання багаття, збирання трав і рослин, купання та обливання водою, віра у розгул цієї ночі нечистої сили, ворожіння та магічні дії, пов’язані з прадавніми уявленнями про надзвичайну силу енергії та могутності Сонця о цій порі.

Сильна енергетика знакової дати сприяла різноманітним ритуалам. Зустрічали світанок у день літнього сонцестояння – до здоров’я впродовж року. А ще вранці збирали росу, умивалися нею, щоби зберегти молодість та красу. Купання в водоймах дарувало силу, енергію та здоров’я. Ворожили та робили талісмани… Також вірили, що в день літнього сонцестояння можна було змінити свою долю – вважалося, що саме в цей день збуваються всі бажання, варто лише щиро попросити. Не слід сваритися та кричати – весь негатив у день літнього сонцестояння треба відганяти від себе, прагнучи лише позитивних емоцій.

Цей допис підготували бібліотекарі бібліотеки-філіалу № 1 Полтавської МЦБС.

P.S. Раніше саме цього дня слов’яни відзначали Івана Купала, проте після переходу на Григоріанський календар, свято перестало співпадати з найдовшим днем у році й було перенесено на 7 липня.