«Я хочу показати, як багато людей з різних країн підтримують Україну у боротьбі за мир та свободу, - ділилася думками Віолетта. – Ми не всі «батьки». Білоруський народ на боці України у цій боротьбі».
У 2020 році Віолетта Майшук не могла залишатися байдужою, дивлячись на те, що відбувалося в Білорусі; стала частинкою команди передвиборчої кампанії Світлани Тихановської в Гомелі, брала участь у протестах. Потім обшуки, стеження, викрадення, життя у лісі та іміграція в Україну.
Для Віолетти Україна стала другою домівкою, як каже вона, їх прийняли з усією душею.
Коли почалася війна білоруска вирішила залишитися в Україні, щоб допомогти вистояти та перемогти.
Віолетта Майшук – активна волонтерка, живе у Львові та мріє після перемоги над ворогом «повернутися в рідну Білорусь, а не Білорусію».
Після презентації виставки та спілкування з однодумцями Віолетта вже не стримувала емоцій. Сльози котилися: «Мені так добре з вами. Я так сумую за домівкою. Коли мені важко, я завжди в руки беру пензлі».
Кожна робота молодої художниці – це історія, важлива тема сьогодення, це пам’ять, яку ми не маємо права забути. У сюжетах картин описані реальні історії білорусів і білорусок, українців і українок, які пліч-о-пліч борються з окупантами.
Подарунком для Віолетти стала зустріч з Інною Снарською, полтавською поетесою, яка не тільки добре володіє білоруською мовою, а й пише нею вірші.
Виставка білоруської художниці Віолетти Майшук діє в читальному залі бібліотеки до кінця жовтня.