До найбільших серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу належить Преображення Господнє, або Великий Спас (Яблучний Спас), що припадає на 19 серпня.

За звичаєм, на Яблучний Спас освячують яблука, груші, виноград, сливи, мед. Також можна святити жмут колосся жита і пшениці, таким чином прославляючи різноманітне багатство природи, - пише 24 канал.

У народі є така приказка: "Яблучний Спас – пішло літо від нас". Саме після другого Спасу можна вже відчути перший подих осені, свіже прохолодне повітря, а подекуди й пожовкле листя.

У народі свято Спаса пов’язане із святом врожаю. Його коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю

На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в’язати дідову бороду з останньої частини нескошеого поля.

З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники. Кожен бджоляр за два-три дні до свята «підрізав бджоли» — робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на перезимівок, вилучав пусті вощини, об’єднував мало чисельні сім’ї. Зібравши у вузлик овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави і трійцю (якщо такої не було, то звичайну свічку) господарі вранці йшли до церкви. Після відправи починалася посвята принесених продуктів.

Зі Спасом, який символізує завершення основних хліборобських жнив, збігається і початок храмових свят. Традиційно в Україні кожен населений пункт мав свій іменний престольний празник, званий храмовим.

Що не можна робити на Яблучний Спас

У давнину вважалося, що у цей день не можна їсти яблука, поки вони не будуть посвячені у церкві.

Також на Яблучний спас не можна робити ніяких робіт по дому, зокрема, шити. Українська приказка говорить: хто на Спаса шиє – до кінця днів сльози ллє.

Яблучний Спас припадає на Успенський піст, тому, якщо ви вирішили його дотримуватися, то потрібно відповідно харчуватися.