27 березня міжнародна спільнота святкує день театру. Кожен, хто хоч раз доторкнувся до цього дивовижного світу мистецтва, залишив у собі частинку причетності до тієї чи іншої події, яка відбувалася на сцені.
Наше завдання сьогодні – повернути історичні події обличчям до завтрашнього дня, тобто, “ожививши” їх актуалізувати історію. Саме у цьому важливу роль відіграють музейно-театралізовані заходи. Завдяки співпраці наукових співробітників музею В.Г.Короленка з Громадською організацією «Аматорський театр «Малафея», у музеї неодноразово втілювалися у життя театральні та інтерактивні проєкти. Ці унікальні форми роботи дозволяють занурити глядачів у епоху Володимира Короленка, Миколи Гоголя, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Куліша та інших українських письменників та драматургів.
Театралізація, як дієвий метод музейної педагогіки, пропонує емоційне сприйняття фактів. Це не просто поєднання візуальних чи вербальних засобів, це можливість пережити минуле як наше особисте, а отже, досягти катарсису, очищення, просвітлення. Сучасний музей вимагає пошуку новітніх форм спілкування з відвідувачем, а театр, як дієвий засіб музейної педагогіки, відкриває такі можливості: під час театралізованих музейних заходів використовується такий матеріал, який би зачепив кожного відвідувача за живе, спонукав до асоціативних зв’язків з учорашнім та роздумів про майбутнє. Та про що б ми не вели мову: чи про трагедію війни, чи про дитинство Володимира Короленка, чи історію приїзду до Полтави першого каркома просвіти Анатолія Луначарського, це буде розповідь про Україну, про її минуле і на асоціативному рівні – розповідь про її майбутнє. Актуалізація історичного матеріалу в музейному просторі дає можливість зрозуміти минуле через особисту дію, співпереживати та відчувати власну причетність до історико-культурної спадщини.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України