21 березня відзначається День ввічливості і важливих манер. Працівники бібліотеки – філіалу №13 запрошують до розмови про ввічливість та гарні манери, їх важливість в нашому житті, адже ми з вами живемо серед людей. Наші вчинки, слова, жести не байдужі людям, які нас оточують. Можна легко образити інших нетактовною поведінкою, недобрим словом. Тож з самого дитинства потрібно засвоїти науку спілкування, поводити себе так, щоб оточуючим було зручно, приємно. Людяність, доброта, здатність до співпереживання, співчуття – це ті риси, які мають бути закладені в людині з моменту її народження.

Для людини дуже важливо почувати себе одним цілим зі світом. Як гідно посісти своє місце в суспільстві? В цьому вам може допомогти вихованість, що споконвічно цінувалась і поважалась в народі. Саме вона допоможе здобути прихильність й довіру людей. Вона підкаже правильний вихід зі складної ситуації, підтримає твою гідність у хвилини випробувань. Треба знати секрети ввічливої людини, щоб підтримувати позитивні стосунки з іншими. А на допомогу в цьому вам прийдуть слова ввічливості та ввічливі манери.

Ввічливість – риса характеру, яка визначається гарними манерами, добрими вчинками та доброзичливим ставленням до людей. Це уміння поводитись так, щоб іншим було приємно знаходитись поряд з вами. Не забувайте частіше вживати ввічливі, чарівні слова: «доброго ранку!», «дякую», «вибач», «будь ласка». Ввічлива, чемна людина всім приємна.

Чи знаєте ви правила ввічливості та моральної поведінки? Ось деякі з них:

• Не поспішай першим сісти за стіл.
• Не розмовляй під час їжі.
• Не перебивай того, хто говорить.
• Вживай ввічливі слова під час розмови.
• Не показуй пальцем на інших.
• Поступайся місцем у транспорті людям похилого віку.
• Щиро радійте за успіхи товаришів.
• Не будьте байдужими до чужої біди.
• Відповідайте за кожен свій вчинок.

Щоб люди вас поважали, приязно ставилися до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтеся золотого правила вихованості: стався до людей так, як би ти хотів, щоб люди ставилися до тебе. Найбільше щастя і радість людини – це спілкування з іншими людьми. Потрібно своїм життям приносити якомога більше радості і світла в життя інших людей. Це і глибока повага до людей, до рідної землі з її славетною історією, вміння відгукуватись на чужий біль, прагнення допомогти, захистити, захоплення красою природи і бажання самому створювати прекрасне. А перед усім це й вимогливість до себе, до власних вчинків.