Ми – жінки… До річниці Монреальської різанини

04.12.20, 08:08

#16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

1960-ті роки для канадської провінції Квебек стали часом швидкої модернізації. Це був так званий період «тихої революції» – докорінних соціальних, культурних та політичних змін. Одним із досягнень «тихої революції» стало те, що жінки почали відігравати помітнішу роль у житті суспільства.

У коледжах та університетах ефективно діяла система заохочень для жінок, які вирішили опанувати нетрадиційні для тогочасного жіноцтва професії. У 1970-х та 1980-х роках багато жінок вступило до технічних ВУЗів Канади, що викликало невдоволення незначної частини чоловіків, які вважали такі заходи дискримінаційними…

Увечері 6 грудня 1989 року, у передостанній день занять перед різдвяними канікулами, він приніс до Політехнічної школи Монреалю напівавтоматичну гвинтівку та передсмертний лист, в якому звинувачував фемінізм та жінок у всіх своїх життєвих негараздах.

Стрілянину почав у коридорі, де загинула перша жертва, далі перейшов до аудиторії 303, в якій відвідували заняття студенти: 10 жінок і 48 чоловіків. Наголосивши, що ненавидить фемінізм, зробив два постріли у стелю та наказав чоловікам вийти у коридор.

Одна зі студенток, Наталі Прово, спробувала заперечити: «Але ми не феміністки, ми лише жінки, які вивчають інженерну механіку, щоб в майбутньому отримати хорошу роботу і нормально жити!», та він, не дослухавши відповідь, щось люто вигукнув і відразу ж відкрив шквальний вогонь по дівчатам… Це був початок. Стрілянина у школі тривала близько 20 хвилин, під час якої він застрелив 14 жінок та поранив 13 інших студентів, серед яких були і чоловіки. Після бійні у школі покінчив життя самогубством.

Стрілянина в Монреалі стала наймасовішим вбивством у Канаді й шокувала багатьох у країні та світі. Обставини та мотиви злочину викликали жваве обговорення в суспільстві та привернули увагу до проблеми насильства проти жінок.

Цей випадок не став одиничним. Та насильство по відношенню до жінок – це не лише гучні теракти. Це ще й домашнє насильство – фізичне, психологічне та економічне. Станом на сьогодні у жодній країні світу законодавство й досі повністю не захищає жінок від домашнього насильства, а в деяких країнах воно взагалі не вважається злочином. На сьогодні, за статистикою, саме в Канаді, найменший відсоток жінок страждає від домашнього насильства – 1,9%.

До вашої уваги – відеоальбом «Ми лише жінки» від бібліотеки-філіалу № 1 Полтавської МЦБС.

P.S. Імена жертв стрілянини – у відеоальбомі. Ім’я вбивці навмисне не вказане ніде… Відомо, що його мати була жертвою домашнього насильства, як і його сестра та він сам. Це не виправдовує його, але можливо в цьому одна з причин трагедії 30-річної давнини, яка може бути хорошим зрізом і для сьогоднішнього суспільства…

#16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА