МАРІЯ КОТЛЯРЕВСЬКА

06.01.22, 08:21

Серед імен українських мистців, котрі долучились до ілюстрування творів І. Котляревського є одна унікальна постать. Призабута художниця високого обдарування – Марія Євгенівна Котляревська. Представниця «бойчукізму» в українському мистецтві. 8 лютого 2022 р. виповнюється 120 років з дня її народження.

Художниця народилась у м. Горлівці Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Після закінчення гімназії вступила до університету у Катеринославі на фізико-математичний факультет. Але любов до малювання переважила, і 1922 р. вона вступила до Харківського художнього інституту. Відтоді брала участь у міських та республіканських та всесоюзних виставках. Головні напрямки творчості – книжкова графіка та станкова ліногравюра. Працювала у різних техніках естампу. Ілюструвала «Мідного вершника», «Пікову даму» О. Пушкіна, «Трипільську трагедію» Л. Первомайського, казку «Коза-дереза», поему І. Котляревського «Енеїда», дитячі видання. 1939 р. стала членом СХ СРСР.

Роботи М. Є. Котляревської експонувались на виставці «Бойчукізм» у Мистецькому Арсеналі в Києві (грудень 2017 р. – січень 2018 р.). Цей напрямок у мистецтві заснував графік та монументаліст Михайло Бойчук під час навчання у Парижі. Його школу французи називали «візантійські реновації», бо митець прагнув відродити українське мистецтво на основі кращих досягнень Візантії та Київської Русі.

Виразні тенденції розвитку національного мистецтва оголошувались у 20-30-х рр. ХХ ст. глибоко ворожими соціалістичній культурі. Багатьох спіткали драми і трагедії у долі та творчості. Не обійшло це лихо і Марію Котляревську. Вона шість років відбула за гратами: 1946 – 1952 р. Але з іншого приводу. Подейкували, що під час окупації Дніпропетровська окупаційна влада замовила художниці портрет фюрера для підйому бойового духу нацистів. За переказами, такий портрет справді можна було бачити на залізничному вокзалі міста. Але досить швидко зняли і знищили, бо художниця виконала його у тонко-сатиричному ракурсі. За це й постраждала через донос невідомого до КДБ. 1952 р. була повністю реабілітована.

Художниця жила у Дніпропетровську, на Пушкінському проспекті, у т. зв «Домі художників». Всі, хто її знав, відзначали простоту і скромність , любов до квітів та яскравих квіткових інсталяцій.

У колекції нашого музею зберігається єдина робота Марії Євгенівни Котляревської – ліногравюра «Еней та Сівілла», придбана у автора 1977 р. і яку наразі можна бачити у залах літературно-меморіального музею.